Топ військово-історичних пам'яток сучасного Києва

Батьківщина-мати 

Батьківщина-мати — популярне місце в Києві, грандіозний монумент-скульптура, зведений на правобережжі Дніпра в 1981 році. Пам'ятник присвячений героям Другої світової війни. Він вражає величезними розмірами й оточений мальовничим парком, в якому із задоволенням гуляють дорослі та діти. Крім того, тут можна відвідати цікаву музейну експозицію про історичні факти воєнних дій 1941-1945 років. 

Арка Свободи українського народу 

Арка Свободи українського народу (до 14 травня 2022 року — Арка дружби народів) — це скульптурна композиція в Києві на території Хрещатого парку. Спочатку вона складалася з арки й двох скульптурних груп під нею. Відкрита в межах святкування 1500-річчя Києва та 60-ї річниці створення СРСР у 1982 році.  

 У 1979 році було вирішено збудувати на цьому місці монумент на честь «возз'єднання України з Росією» у вигляді металевої арки, під якою розташовано декілька скульптур. Композицію відкрили 3 листопада 1981 року під час підготовки до святкування 1500-річчя Києва на місці розташування Літньої естради, перенесеної до Маріїнського парку.  

У зв'язку з широкомасштабним російським вторгненням в Україну 26 квітня 2022 року скульптурну частину монумента демонтували. Під час демонтажу бронзової скульптурної групи у фігури, що символізувала росіянина, відвалилася голова. Другу скульптурну композицію, з червоного граніту, розберуть пізніше. Саму ж арку планують перейменувати й підсвітити кольорами українського прапора. Архітектор і один із авторів скульптурної композиції Сергій Миргородський у своєму інтерв'ю під час демонтажу пам'ятника заявив: «Відчуваю радість: нарешті дружба з Росією закінчена, отже цей пам'ятник, як дружба великих народів колись, перетворюється на ворожнечу України й Росії, а мати пам'ятник ворожнечі — гріх». 

«Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс» 

Музей засновано 17 жовтня 1974 року на честь 30-річчя визволення України від нацистських загарбників. Він розташований у колишньому Кловському палаці на Печерську. Невдовзі розпочалося будівництво Меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» на вулиці Січневого повстання, 44, який відкрився 9 травня 1981 року. 

Меморіальний комплекс займає площу понад 11 га. До нього входять: музей із монументом «Батьківщина-мати», головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» й «Передача зброї», галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями, чаша «Вогонь Слави», виставка бойової техніки і озброєння, окрема споруда, де розгорнута експозиція «На чужих війнах», відкриті для відвідування екскурсантів літак Лі-2 і гелікоптери МіГ-23 та Мі-24В. 

У музеї проходять безліч виставок, а з 19 вересня 2019 року там триває виставка «Україна. Незакінчена війна…». Представлені матеріали розкривають теми бойових дій, стратегій виживання в умовах війни та повоєнних років, геноцидів та соціоцидів, боротьби за незалежність України між двох тоталітарних режимів, демографічних трансферів, історичної пам'яті про Другу світову війну. Мистецькі інсталяції сприяють філософському прочитанню представлених матеріалів.   

У музеї для відвідувачів діє виставка про російсько-українську війну «Україна – розп’яття». Уперше у світовій музейній практиці там створили стаціонарну експозицію про війну в реальному часі й під час війни, яка триває. За допомогою оригінальних предметів і фото презентовано страшні реалії повномасштабної російської агресії. 

Меморіальний комплекс пам'яті воїнів України, полеглих в Афганістані 

Київський Меморіальний комплекс пам'яті воїнів України, полеглих в Афганістані, присвячений воїнам, загиблим впродовж війни в Афганістані (1979—1989 рр.), де радянські війська та війська Демократичної Республіки Афганістан вели бойові дії проти афганських моджахедів. Меморіал розташований по вул. Лаврській у сквері навпроти Воскресенської церкви (на пів дорозі між Києво-Печерською Лаврою та музеєм історії України у Другій світовій війні). В афганській війні (1979-1989 рр.) узяло участь 620 000 громадян СРСР, з яких загинуло — біля 15 000. З Києва до Афганістану було відправлено 5358 воїнів, з них загинуло — 115. Скульптурна частина меморіалу складається з трьох постатей бійців — два зображені на повний зріст, а перед ними на землі сидить, схиливши голову, третій воїн. Біля підніжжя крізь каміння проросли бронзові «чорні тюльпани» — символи афганського лиха. Зовнішнє коло меморіалу складається з гранітних плит із висіченими іменами загиблих воїнів з України.  

 Пам'ятний знак «3-я лінія оборони Києва» 

Пам'ятний знак «3-я лінія оборони Києва» розташований на місці, де проходила третя лінія оборони столиці України безпосередньо міською околицею. Під час війни тут перебувала 206 стрілецька дивізія та 19 000 бійців народного ополчення. Нинішній проспект був тоді величезним протитанковим рівнем. За спогадами місцевих, рів проіснував майже до початку 1950-х років.  Монумент відкрили 1965 року. Він являє собою брилу каменю, до лицьового боку якого прикріплена гранітна меморіальна дошка за написом: «Тут проходила «3-я лінія оборони міста в VII-IX-1941 р.». 

Національний військово-історичний музей України 

Національний військово-історичний музей України – військово-історичний музей міста Києва. Він єдиний в Україні, який охоплює історію створення й розвитку військової справи на території України від бронзової доби до сьогодні. 

В експозиції Національного військово-історичного музею України відображена велична історія військової діяльності на теренах України. Музейні предмети кімерійсько-скіфсько-сарматського періоду, часів Київської Русі, доби національно-визвольної боротьби XVII—XVIII ст., українських військових формувань періоду Першої світової війни та визвольних змагань початку XX ст. розповідають про звитягу, мужність і бойовий ратний подвиг народу при захисті рідної землі. 

В експозиції музею також представлені раритетні предмети періоду військового будівництва першої половини XX ст., радянсько-німецької війни, боротьби партизанських загонів і підрозділів УПА в 1941—1944 роках, повоєнного будівництва і бойової діяльності військ радянської армії на території України. Відвідувачі мають змогу ознайомитися зі зразками озброєння, різноманітної військової техніки, холодної та вогнепальної зброї, колекціями нагород, військових відзнак, прапорів, одностроїв. Також у 2010 році була відкрита виставка «Збройні сили України на варті держави», яка присвячена сучасним збройним силам та їхньому розвитку з моменту заснування у 1991 році. 

Сьогодні трофеї російсько-української війни поповнюють фонди Національного військово-історичного музею України, а саме –хвостове оперення збитого над Україною російського штурмовика Су-25СМ. 

Згідно з журналістським розслідуванням російський штурмовик Су-25СМ, як і десятки інших літаків, напередодні навчань «Союзная решимость-2022» було перекинуто до Білорусі. Саме з білоруського аеродрому російські льотчики й завдавали ударів по території України. Штурмовик зі складу 18-го штурмового авіаполку мав реєстраційний номер RF-91961. 

Авіаційну машину було збито поблизу села Вишеград Макарівського району, що на Київщині. Хвостове оперення поповнило фондову колекцію Національного військово-історичного музею України завдяки копіткій праці співробітника музею, пошуковця Павла Нетьосова і доєдналося до хвостового оперення збитого нацистського винищувача Bf 109. 

Алея пам’яті киян Захисників України– військовослужбовців та поліцейських, які загинули, захищаючи суверенітет України в 2014-2018 рр.

У Дарницькому району Києва закладена Алея пам’яті киян – військовослужбовців та поліцейських, які загинули, захищаючи суверенітет України. Про це сповіщає спеціально встановлена інформаційна табличка. Цифра кількості дубів обрана невипадково, адже, на жаль, з початку російської агресії на сході України загинуло 385 киян. Родичі та друзі полеглих героїв, небайдужі дарничани прийшли і віддали шану полеглим. 

 Хрест на честь захисників України 

Хрест встановили на честь захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої країни.  

«Пам’ятний хрест відновлений та встановлений зусиллями громадських організацій: «Музичний батальйон», «Народний музей України», «Київська спілка ветеранів АТО Подільського району», Організацією українських націоналістів та іншими», – повідомили організатори. 

 Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам 

У 2016 році на місці майбутнього парку «Парку захисників України» Солом'янського району була урочисто закладена символічна гільза від 125-міліметрового снаряду. А у 2019 році відбулося відкриття  меморіалу загиблим воїнам-інтернаціоналістам. Вшанувати пам'ять земляків, чиї імена назавжди висічені на монументі, прийшли сотні людей – бойові побратими, їхні сім'ї, небайдужі кияни. 

На честь загиблих воїнів-інтернаціоналістів біля пам'ятника всі охочі висадили саджанці берези, яка здавна вважається символом відважних і незламних воїнів. 

Меморіал пам’яті загиблим киянам-захисникам України

Пам’ятник із граніту та металу спорудили на розі вулиці Грушевського та Петрівської алеї недалеко від входу до стадіону «Динамо» ім. В. Лобановського. Із 2014 року частини збройних сил Російської Федерації, що вторглися до України, обстріляли коридор, яким виходили українські бійці з Іловайську. Іловайський котел став пеклом і символом підступності агресора, а також — символом героїзму українських захисників. Майже 32 тисячі киян пройшли через війну на сході України — і 400 загинули.  

2020 року на цьому самому місці біля входу до стадіону «Динамо» ім. В. Лобановського була закладена символічна капсула. 

Пам'ятник воїнам-автомобілістам, що загинули в бою (1943 рік) 

Пам’ятник Воїнам-автомобілістам встановлено у 1985 році на братській могилі радянських воїнів на Південній Борщагівці. Ця скульптурна група присвячена воїнам, загиблим у бою з фашистами у 1943 році. Вона зображує червоноармійця, що обперся на бойовий автомобіль Jeep Willys, поруч — обеліск на місці братської могили 74 воїнів.  

На мармуровій плиті, трохи нижче обеліску, є напис: «Тут поховані воїни Радянської армії, що загинули смертю хоробрих, захищаючи Батьківщину. 1943 рік.»  

Пам’ятник відкритий у 1985 році на заміну бетонній скульптурі 1958 року. 

Пам'ятник учасникам оборони Києва 

Встановлений у 1965 році в Голосіївському парку на честь бійців і командирів Червоної Армії, матросів Дніпровської флотилії, бійців народного ополчення, які в липні-вересні 1941 року під час Київської оборони вели запеклі бої з нацистськими загарбниками в  Голосіївському районі. 

Пам'ятник білорусам, загиблим за Україну 

Пам'ятник білорусам, загиблим за Україну — монумент у Києві, присвячений білорусам, що загинули під час подій Євромайдану та російсько-української війни. Він відкритий 28 березня 2016 року. Пам'ятник виконаний в кольорах національного прапора Білорусі (біло-червоно-білий). На ньому зображений білоруський національний герб «Погоня». 

На пам'ятному знакові можна прочитати прізвища та фотографії трьох білорусів: 

• Михайла Жизневського, який загинув під час Революції Гідності від кулі снайпера; 
• Алєся Черкашина, який воював у складі тактичної групи «Білорусь» і загинув на Донбасі у серпні 2015 року; 
• Віталія Тіліженка, який воював у складі тактичної групи «Білорусь» і загинув на Донбасі у серпні 2015 року.