Про подію
9 вересня о 19:00 в Музеї кіно Довженко-Центру відбудеться запуск проєкту play, rec, pause..., присвяченого 60-річчю Олександра Гнилицького та 25-річчю громадської мистецької організації «Інституція нестабільних думок» й однойменному творчому колективу, співзасновником і активним учасником якого він був.
Експериментальний кураторський задум Лесі Заяць, Оксани Баршинової та Лєри Полянськової в Музеї кіно представляє собою водночас виставку й тимчасовий знімальний майданчик.
У фокусі проєкту – візуальна мова автора, між рухомим та статичним кадром, яка структурується за допомогою кінолексики.
Олександр Гнилицький був тонким концептуалістом, піонером інсталяції та українського медіа-мистецтва, майстром оптичних ілюзій, кінетичних скульптур, і справжнім візіонером міждисциплінарних підходів.
Гнилицький посів своє місце в історії мистецтва здебільшого завдяки ранній діяльності, пов’язаній з українською Новою хвилею, але про нього можна ще багато дізнатись. Його повний внесок в українське мистецтво ще й досі детально не проаналізований, не описаний, не переописаний.
Проєкт play, rec, pause..., придуманий спеціально для Музею кіно Довженко-Центру, ставить під сумнів ідею виставки як статичного простору.
Його унікальність буде полягати у введенні до експозиції свого роду «лабораторії», де відбуватиметься дослідницький процес із спеціально запрошеними мистецтвознавцями, критиками, кураторами, художниками.
Виставка складатиметься з тематичних кластерів, що показують трансмедіальну творчу практику та розповідають про аспекти доробку Гнилицького, пов’язані прямо чи опосередковано зі світом кіно, телебачення та поп-культури. Поруч з живописом представлені також інсталяція, медіа-гібриди, об’єкти, відео та анімаційні роботи колективу «Інституції».
На виставці play, rec, pause… вперше буде представлено домашнє документальне відео з міста, котре як ніяке інше репрезентує світ КІНО, що показує художників, робочий процес і перформанс у Лос-Анджелесі (2008). Вперше в Україні також виставляються деякі пізні роботи та рідкісні архівні матеріали.
Під час проєкту запланована насичена публічна програма, в рамках якої відбудуться кураторські екскурсії, лекції, кінопокази, діджей сети.
Бо найкращий спосіб зберегти дух великого художника живим – це СВЯТО.
