Перегляд у
Вид з повітря на Києво-Печерську лавру
Велика лаврська дзвіниця
Територія навколо дзвіниці
Успенській собор
Храм прп. Антонія та Феодосія Печерських
Трапезна палата
Ближні печери
Дальні печери
Переглянути у VR окулярах
Заповідник опікується збереженням архітектурного комплексу найдавнішого православного монастиря України (перша згадка — 1051 рік), його художньої й історико-культурної спадщини. Лаврський архітектурний ансамбль включений до Списку пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Територію Києво-Печерської лаври, що займає біля 26 гектарів, здавна умовно поділяють на дві частини — Верхню й Нижню.
На Верхній лаврі розташовані найвідоміші наземні пам’ятки — Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, церква Спаса на Берестові, а також Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги і друкарства України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Скарбниця Національного музею історії України.
На території Нижньої лаври розміщується православний чоловічий монастир. У пагорбі під ним пролягають лабіринти Ближніх і Дальніх печер — розгалужена система рукотворних підземних коридорів, у яких розташований підземний некрополь, священний для православних християн.
Побудована в 1731–1745 рр. у класичному стилі під керівництвом Йогана Готфріда Шеделя. Висота чотирьох’ярусної дзвіниці становить 96 м 52 см. На третьому ярусі дзвіниці розміщено дзвони, на четвертому з 1903 р. працює годинник-куранти – без циферблату і стрілок. Години відбиває великий дзвін, що п’ятнадцять хвилин передзвін малих дзвонів утворює музичну гаму.
У 1930-х рр. дзвіниця втратила більшість своїх дзвонів, а під час 2-ї світової війни суттєво постраждала від пожежі. Її капітальну реставрацію здійснено в 1957–1963 рр. Останні значні ремонтно-реставраційні роботи дзвіниці відбулись у 2010–2014 рр. З середини XVIII ст. дзвіниця має нахил від осі на 62 см, який до сьогодні є практично незмінним.
Велика лаврська дзвіниця унікальна наявними дзвонами: дзвін "Балик" (1613 р.), дзвін "Вознесеньський" (1753 р.), дзвін "Копа" (1733 р.), дзвін "Всіх святих" (2005 р.)
Головний собор на території з пʼятиярусним іконостасом поч. 21 ст. Але крім того релігійними артефактами вважаються композиція в центральній бані "Трійця Новозавітна", композиція "Перший Вселенський собор у Нікеї (325 р.) , композиція Собор Преподобних Печерських, що спочивають у Ближніх печерах, тощо.
Успенський собор був закладений у 1073 році за ініціативою преподобного Феодосія Печерського. У липні 1077 року будівельні роботи у храмі були завершені, але роботи щодо його опорядження та внутрішнього оформлення тривали. Освячення Великої лаврської церкви відбулося у 1089 році.
Успенський собор є головним соборним храмом Києво-Печерської лаври і вважається «богоствореним» прообразом усіх монастирських храмів Давньої Русі. Це перша кам’яна споруда на території лаври, що також є усипальницею київських князів зі своєю багатою історією. В 1941 році німецькі окупанти підірвали собор, але в 2000 році він був відновлений. Сяючий золотом Успенський собор завершив ансамбль лаврської Соборної площі.
Наймолодших храм та території з релігійними артефактами: мармуровим іконостасом 1908-1909, композиція "Різдво Христове" (1905 р.), розпис "Богоявлення" тощо.
Збудована в 1893–1895 рр. за проєктом архітектора В. Ніколаєва у неовізантійському стилі. Споруда складається з двох частин – восьмикутної у плані церкви з півсферичною банею (зробленою за взірцем верху храму Святої Софії в Константинополі) та двоповерхової прямокутної у плані Трапезної палати. Художнє оформлення інтер’єрів здійснено за проєктом архітектора О. Щусєва. Монументальний розпис інтер’єрів виконали художники І. Їжакевич, А. Лаков, Г. Попов у 1902–1910 рр.
Богослужіння в церкві проводили до вересня 1924 р. Під час 2-ї світової війни будівля зазнала суттєвих пошкоджень. Ремонтно-консерваційні роботи здійснювались у 1945–1965 рр. З 1991 р. в церкві відновлено богослужіння.
Трапезна палата оформлена орнаментальними рельєфами, що вкриті поліхромним розписом та з наступним символізмом - розпис "Явлення Христа на морі Тіверіадському" (1905 р.) та ін.
У 1057 р. преподобний Антоній, який прагнув до усамітнення, переселився на інший схил, де викопав для себе нову підземну келію. Але і тут незабаром навколо преподобного Антонія почали ченці. Так виникли два комплекси печер підземного монастиря: Дальні, або Феодосієві та Ближні, або Антонієві, де зберігаються мощі 73 святих. У 1240 р. орди хана Батия зруйнували Київ, а разом з ним і Києво-Печерський монастир. У великих нішах Ближніх печер, заповнених людськими кістками, ймовірно, поховано захисників Києва. Глибина печер становить 10-15 метрів, довжина лабіринту − 383 метри.
Існує кілька думок про те, коли саме преподобний Антоній оселився в одній з Варязьких печер, що становлять частину нинішніх Дальніх печер Києво-Печерської лаври. Більшість вчених відносять цю подію до 1051 року, тому саме цю дату прийнято вважати датою заснування Києво-Печерського монастиря. Одного з засновників Києво-Печерського монастиря, преподобного Феодосія, було поховано у 1074 р. у його келії в Дальніх печерах, які по імені святого називають також Феодосієвими.
Дальні печери є частиною Києво-Печерської лаври і включають у себе як, власне, комплекс підземних споруд, так і групу наземних будівель, що складають окремий архітектурний ансамбль. У Дальніх печерах почивають мощі 52 святих.
Музей розташований у приміщенні колишніх покоїв митрополита і прилеглої до них домової Благовіщенської церкви (18 –20 ст.) на території Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра».
Вона є музеєм та розташована у Ковнірівському корпусі на території Національного Заповідника «Києво-Печерська Лавра». В експозиції й тимчасових виставках представлені ювелірні шедеври від доби бронзи до сучасного ювелірного мистецтва. Тутешня колекція скіфського золота є найбільшою в світі (понад 40 тисяч експонатів). Окраса музею – Скіфська Пектораль 4 століття до нашої ери з кургану Товста Могила Дніпропетровської області.
Цей музей варто відвідати, аби опинитися в місці, з якого почалася друкована книга в Києві (ще у далекому 1615 році). Експонати й інтерактивні програми музею допомагають кожному – і малечі, і підліткам, і дорослим, і найдосвідченішим – поринути в історію й мистецтво творення книги: від рукописної до сьогодення. Матеріали, приладдя, обладнання, технології – тут усе це стане ближчим, зрозумілішим та цікавішим. А набуті знання, уміння й унікальні інсайти даруватимуть наснагу ще довгий час потому, незалежно від того, вам 3 роки або ж 103.
Пішохідний міст — єдиний у Києві пішохідний міст через Дніпро, що з’єднує набережну в районі пам’ятника Магдебурзькому праву з Трухановим островом. Це підвісний міст 429 метрів завдовжки, зведений у 1956–1957 роках. З висоти 26 метрів над водою з моста можна милуватися панорамами Дніпра, узбережжям з низкою пам’ятників, заходами сонця. У 2015 році ширину моста в 7 метрів поділили на пішохідну та велосипедну частину, й він став складовою першого велосипедного маршруту столиці.
У 2017 році міст реконструювали, поклавши спеціальне покриття та встановивши посилені перила. За умов хорошої погоди з нього організовують стрибки з альпіністською системою страховки — роуп-джампінг. Міст є улюбленим місцем киян для прогулянок і побачень.
Монумент, встановлений у 1981 році на території Національного музею історії України у Другій світовій війні, є другим за висотою в Європі і найвищим в Україні. Його висота разом з п’єдесталом складає 102 метри, хоча за першим проектом мала бути 108 м. Статуя являє собою фігуру жінки з щитом і мечем на 40-метровому п'єдесталі.
На скульптурі обладнано 2 оглядових майданчика: 1 на висоті 36 метрів, а іншій на висоті 92 м.
Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» був відкритий у 2007 році в приміщенні арсеналу Печерської фортеці, першій класицистичній споруді Києва. Тут немає постійної виставки, але регулярно організовуються експозиції присвячені переважно сучасному мистецтву.
Крім того, «Мистецький арсенал» має низку власних проектів з освітніми і соціальними направленнями, серед таких «Книжковий Арсенал», Художні майстерні, Підліткова рада, NEOсвітній Арсенал тощо.
Також при комплексі діє Мала Галерея, яка презентує молоде українське мистецтво, а також камерні проекти провідних вітчизняних митців.
Загальна площа Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» – 9,8 га. Експозиційна площа будівлі Старого Арсеналу – 56 тис. м2.
Будівля Старого Арсеналу – історико-архітектурна пам’ятка державного значення на заповідній території Старої Києво-Печерської фортеці. Зведена у 1784-1801 рр. за проектом генерал-поручика артилерії Івана Меллера. Старий Арсенал – це перша споруда в Києві, виконана у стилі класицизму, зведена з жовтої київської цегли без застосування зовнішнього тинькування. Дякуючи властивостям місцевої глини, тутешня цегла набувала жовто-бурштинового відтінку, що дало підстави сучасниками називати Арсенал порцеляновим.
Національний комплекс "Мистецький арсенал" - це музей нового покоління, з сучасною технічною інфраструктурою, що відповідає вимогам динамічного виставкового центру і одночасно виконує широку освітню функцію, запрошує відвідувачів у просторі виставкові та експозиційні зали, художні лабораторії, електронні бібліотеки, книжкові магазини, конференц-зали, інформаційні центри, аудиторії.
Місткість:
Інформація про доступність музеїв надана проєктом Inclusive Travels in Ukraine (https://travels.in.ua/).
Центральний вхід до Києво-Печерської Лаври.
Церква Всіх Святих над Економічною брамою (або Всіхсвятська церква) — церква в складі Києво-Печерської лаври в Києві, пам'ятка архітектури XVII ст. Збудована коштом гетьмана Івана Мазепи у 1696—1698 роках в стилі українського бароко, розписи інтер'єрів виконані на початку XX ст. під керівництвом українського художника Івана Їжакевича. Присвячена святу, яке відзначається у першу неділю після Трійці.
Архітектура церкви поєднує елементи хрестовокупольної української дерев'яної церкви і риси мурованих споруд в стилі бароко. Будівля у плані хрещата, має два яруси, п'ятибанна. На першому ярусі по осі північ-південь влаштовано браму, її отвір закривають двостулкові ворота з глухими металевими полотнами. До брами прилеглі комори та приміщення сторожі, які перекрито хрещатими склепіннями з розпалубками.
Північний в`їзд на територію Києво-Печерської Лаври. Розміщуються на першому поверсі Всіхсвятської церкви і споруджені разом з нею у 1696 — 1698 роках у стилі українського бароко. На відміну від головних - Святих воріт -, через які можна було проходити лише пішки, через ці ворота можна було в`їжджати на економічне подвір`я.
