ТОП-10

Популярні локації для зйомок у Києві

Київ стає все більш популярним для проведення відеозйомок та кліпів. У 2010 році кількість звернень щодо проведення зйомок у Києві − як від вітчизняних, так і від іноземних компаній − становила 187. У 2016 році −510, у 2018-му − кількість звернень збільшилася до 1002, у 2019 році місто отримало 730 заявок на проведення зйомок.

26 вересня 2024

Київ стає все більш популярним для проведення відеозйомок та кліпів. У 2010 році кількість звернень щодо проведення зйомок у Києві − як від вітчизняних, так і від іноземних компаній − становила 187. У 2016 році −510, у 2018-му − кількість звернень збільшилася до 1002, у 2019 році місто отримало 730 заявок на проведення зйомок. 

Софійська площа

Софійська площа – чудова визначна пам’ятка Києва. Вона вважається знаменною завдяки своїй історії та безлічі легенд і переказів, які оточують її протягом усього існування. Це одна з найдавніших площ головного міста країни. За переказами на місці нинішньої пам’ятки України колись розташовувалося поле поблизу міських стін. Саме там у 1036 році Ярослав Мудрий розгромив печенігів. Після цього і було споруджено відомий усім нам Собор святої Софії, а навколишня площа отримала назву Софійської.

Софійська площа – чудова локація для зйомок. Як майданчик була використана у патріотичному фільмі «Крути 1918». Це фільм про студентів-добровольців, які захищали Україну від радянської влади. Потрапляє вона в кадр і в німецькому політичному трилері «Четверта влада» (2011, Денніс Ганзель), де головна героїня для заспокоєння душі йде на Софійську площу. У яскраво екранізованому режисером Сергієм Сніжкіним романі «Біла гвардія» Булгакова у лютому 2010-го в районі Софійської полчища червоноармійців заполонили місто, протягом дня точилися запеклі бої червоних і білих. 

Надзвичайно красиво представлена Софійська площа і в документальних фільмах: «Київ» (1977 рік), «Русь. У пошуках витоків» (Кіностудія дитячих та юнацьких фільмів імені Горького, 2014 рік), «Давній Київ» (документальний фільм із циклу «Україна: лабіринти історії» (2014 рік).

Національний Києво-Печерський історико-культурний комплекс

Києво-Печерська лавра − найдавніша та одна з головних православних святинь, унікальний монастирський комплекс, аналогів якому більше немає у світі. Це перший монастир на території Київської Русі, тут збереглися практично у первозданному вигляді храми, зведені ще у 11 столітті.

Цей пам’ятник архітектури XI-XVIII ст. завжди приваблює кінематографістів. Ось короткий перелік фільмів різних років, у яких важливу роль відведено Національному Києво-Печерському історико-культурному комплексу: «Смерть Сталіна» (2017 рік), де роль московського Кремля зіграла Києво-Печерська лавра. Саме тут, за версією кіношників, відбувався арешт всесильного Берії; «Чорний Ворон» (2019 рік) розповідає про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії − запеклу боротьбу українських повстанців проти окупаційної комуністичної влади в 1920-х роках.

Навіть у мультсеріалі «Сімпсон» (23-й сезон) у першій серії мультиплікатори зуміли показати Лавру хоч і на протилежному березі Дніпра.

Маріїнський палац

Маріїнський палац – це один із найдивовижніших палаців України. Палац було зведено у 1755 році відомим тоді архітектором Растреллі. Територію майбутньої споруди персонально вибирала імператриця Єлизавета Петрівна. У палаці постійно зупинялися царські сім’ї. Так, серед них була і Катерина Друга, яка гостювала в Києві в останніх роках 18 століття. У період 18-19 століть Маріїнський палац вважався резиденцією вищих правителів Київської губернії. Сьогодні Маріїнський палац – це шикарна церемоніальна резиденція президента України.

Маріїнський палац можна у всій красі побачити у фільмі «Дні Турбіних» (1976) за твором Михайла Булгакова «Біла гвардія», де палац виступив гетьманською резиденцією.

Вулиця Хрещатик

Хрещатик не тільки найкоротша, але і, швидше за все, найменш кінематографічна центральна вулиця серед усіх європейських столиць. Існує всього близько 25 ігрових повнометражних фільмів, в яких вона з’являється: «Людина з кіноапаратом» Дзиги Вертова, фільм Сегеля «Прощайте, голуби» (1960), картина Юрія Лисенка «Ми двоє чоловіків» (1962), фільм В’ячеслава Криштофовича «Перед іспитом» (1977), стрічка Кондратова і Юлія Слупського «За все у відповіді» (1978) та інші.

Фільми останніх років, де Хрещатик потрапляє в кадр: «Прощальна справа» (2009) − у цій картині Київ виступає в ролі Москви. Натомість у фільмі знялися Емір Кустуріца та Віллем Дефо; «Четверта влада» (2011) − Київ знову в ролі Москви, причому столичні пейзажі іноді дуже дивно перебивають кадри з Кремлем і Красною площею; «Мебіус» (2013) та інші.

Андріївський узвіз

Найпопулярніший у Києві Андріївський узвіз також став площадкою для зйомок. «За двома зайцями» − знакова стрічка для української столиці, пам’ятник її героям встановили на Андріївському узвозі. Не дивно, адже саме в Андріївській церкві відбувалася найзнаковіша подія картини: вінчання Проні і Свирида Петровича Голохвастова, що так і не відбулося. Втім, у фільмі фігурує не лише Андріївська церква та Андріївський узвіз. У ньому можна побачити й інші подільські куточки.

Андріївський узвіз засвітився і на картині Євгена Ташкова «Ад’ютант його превосходительства». Ви точно впізнаєте під час перегляду вулиці Михайлівську, Івана Франка, Велику Житомирську та провулок Тараса Шевченка, а також Шоколадний будиночок та замок Річарда на Андріївському узвозі. 

Майдан Незалежності

Майдан Незалежності − центральна площа Києва, його серце. У серпні 1991 року площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Це одна з найпривабливіших локацій для кінематографістів.

У фантастичному фільмі Брэда Берда «Земля майбутнього» (2015) є кадри воєнних дій, що відбувалися на Майдані Незалежності. Розповідає про Майдан і художній фільм «Одного разу в Україні» (2014), знятий на кіностудії «Ступені» режисером Ігорем Парфьоновим. Майдан навіть потрапив до першої серії 23 сезону популярного мультсеріалу «Сімпсони», де побачити його намальовану панораму.

Знедавна це місце кривавих подій Революції гідності, про які створено безліч документальних фільмів, а саме: − цикл документальних фільмів «Зима, яка змінила нас». Прем’єра відбулася у квітні 2014 року і була присвячена сороковинам за вбитими у протистоянні на Інститутській. До циклу входить сім стрічок: «Небесна сотня», «Перша смерть», «Коктейлі Грушевського», «Міжгір’я. Батіна хата», «Самооборона», «Пожежа у Будинку профспілок», «Автомайдан»; «Все горить/All Things Ablaze» − один із найдинамічніших фільмів про події в Києві взимку 2013-2014 років; «Зима у вогні/Молитва за Україну» − наймасштабніший і титулований фільм про Євромайдан. Він зібрав цілу низку нагород, показувався в межах офіційної програми Венеціанського кінофестивалю, а також номінувався на «Оскар». Режисер Євген Афініївський знімав події в центрі столиці разом із 28 операторами за підтримки стрімінгової платформи Netflix; «Жіночі особи революції» − документальна стрічка Наталії П’ятигіної про долю українських жінок під час Революції Гідності; «Maidan Massacre» (Бійня на Майдані) − один із небагатьох іноземних фільмів про Майдан, знятий американцем Джоном Беком Гофманом, який працював над фільмами для НАСА та National Geographic.

Київське метро

Наша столиця може захопити не лише своїми чудовими архітектурними та історичними пам’ятками, могутнім Дніпром та мальовничим Майданом. Є у Києві місце, до якого кожен ставиться по-різному. Дехто вважає його похмурим підземеллям, інші ж - цілком корисним та захоплюючим транспортним засобом. Це Київське метро. Найглибша станція метро на планеті знаходиться саме в Києві − це станція «Арсенальна».

Метро залюбки використовується в зйомках фільмів. Особливо популярна у кінематографістів станція «Золоті ворота». Детектив французького режисера Крістіана Каріона «Прощальна справа» починається в київському метро на станції «Золоті ворота».

Фільм «Четверта влада» − київське метро знову відіграло важливу роль у шпигунських іграх і знову в кадрі «Золоті ворота». Тут німецький журналіст стежить за терористом, який організував вибухи в метро. Можна побачити станції метро «Дніпро» та «Поштова площа» і в першому нігерійсько-українському фільмі режисера Олександра Рожена «Легка, як пір’їна» (2012).

Центральний вокзал

На Центральному вокзалі знімався один з епізодів фільму Кіри Муратової «Мелодія для шарманки» (2008). Київ потрапив у кадр не випадково. Фільм знімали у найгучніших місцях міста, у тому числі на вокзалі, щоб передати відчуття самотності у великому місті, де людей багато, але кожен сам за себе.

Також Центральний вокзал Києва зустрічає головних героїв серіалу «Свати», коли вони приїжджають у Київ на фінал ЄВРО-2012.