Панно «Гончарство» знаходиться на будинку № 50 по бульвару Вацлава Гавела. У центрі композиції – фігура гончара, ліворуч від нього – фігура жінки, навкруги – предмети гончарства. Ця монументальна робота на народну тематику є цікавим прикладом так званої торцевої мозаїки та оригінальної техніки виконання (невисокий рельєф, мозаїка). Її автори – київські художники Валерій Карась, Іван Аполлонов та Олександр Долотін, у кін. 1960-х рр. створили цикл «Творчість» з 4-х монументальних робіт, однією з котрих є панно «Гончарство» (щойновиявлений об’єкт культурної спадщини, монументальне мистецтво). Панно зазанало значних втрат матеріалів.

Текст і фото Т. Мячкової.

Мозаїка «Рух» (автори – Галина Зубченко, Григорій Пришедько) розвиває ідею гармонії людини та природи. На тлі сонця-квітки зображені три спортсмени, що поринули у водну стихію. Дане мозаїчне панно – одна з перших спільних робіт Галини Зубченко та Григорія Пришедька. Цим твором у 1969 р. митці започаткували становлення своєї авторської манери та почали працювати в абстрактно-умовному напрямі. Панно «Рух» зазнало часткових втрат. Нині є щойновиявленим об’єктом культурної спадщини (монументальне мистецтво).

Текст і фото Т. Мячкової

Гончарі-Кожум'яки (Гончари-Кожум'яки, Воздвиженка) — урочище в центрі Києва, мікрорайон з новою малоповерховою забудовою. Одна з найдавніших історичних місцевостей Подолу - урочищі Гончарі-Кожум'яки. Вважається, що саме тут були перші поселення містаКиєва.

ЗВІРИНЕЦЬКІ ПЕЧЕРИ — археологічна пам’ятка. Знаходяться у Києві в районі місцевості, відомої під історичною назвою Звіринець (нині територія Національного ботанічного саду НАНУ). Печери викопані у пагорбі на північний захід від Видубицького монастиря на глибині 13–14 м. Довжина дослідженої ділянки — близько 150 м. Являють собою закільцьований комплекс, що складається з п’яти галерей, у стінах яких викопані перпендикулярно до коридора поховальні ніші й келії, а також підземна церква.

Печерний цвинтар належав Звіринецькому монастирю (діяв у XII–XVII ст.). Найдавнішу частину печерного некрополя становлять дві підземні вулиці, кожна з яких мала окремий вхід (згодом об’єднані підземною вулицею, на якій поховання відсутні). Третя вулиця з пізнішими похованнями, де простежуються традиції Римо-католицької церкви, викопана у XVI–XVII ст. незалежно від двох попередніх. Вона мала окремий вхід і, ймовірно, згодом була з’єднана поблизу входу з однією із давніх вулиць. Четверта вулиця прокопана на початку XX ст. з метою закільцьовування печерного лабіринту для зручності відвідування прочанами.

Відкриті Звіринецькі печери випадково 1888 у зв’язку зі зсувом гори. Виявлені знахідки (шкіряне взуття, плетені зі шкіряних пасків хрести, пояси з тисненими малюнками) зберігалися в музеї Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії. Вдруге відкриті 1911 під час чергового зсуву землі. У 1912 з ініціативи й коштом князя В. Жевахова (див. Іоасаф) розпочато археологічні дослідження під керівництвом О. Ертеля, в ході яких розчищено підземні галереї, визначено їхні параметри, зроблено обміри всіх печерних споруд, сфотографовано відкриті на стінах давні написи, знайдено шкіряні вироби, подібні до попередніх, залишки кераміки, кипарисову єпископську панагію та металеву ікону із зображенням Богоматері з немовлям.

У 1913 організовано Звіринецький скит (існував до 1930-х рр.), на пожертви прочан зведено будівлю, де зберігалися всі археологічні знахідки (закрита 1934), і церкву Різдва Пресвятої Богородиці та святого Іоасафа Чудотворця Білгородського (зруйнована у 1930-х рр.). Знайдену ікону Богоматері з немовлям постановою Синоду названо Звіринецькою. У 1915 найнебезпечніші ділянки печер укріпили цеглою, однак закінчити розкопки і будівельні роботи внаслідок відсутності коштів не вдалося.

У 1912–1934 печери функціонували як місце релігійного паломництва і як екскурсійний об’єкт, надалі поступово занепадали. У 1988 їх передано Музею історії Києва для музеєфікації. У ході археологічних досліджень під керівництвом О. Воронцової у 1990-х рр. виявлені залишки шкіряних виробів, кераміки, цегли (плінфа і литовка), металеві вироби, монети кінця XIX — початку XX ст. На стінах підземного лабіринту зафіксовано фрагменти написів і зображення хрестів (загалом 10 написів і 6 зображень). С. Висоцький датував найраніші з них першою половиною XIII ст.

У Звіринецьких печерах поховані ігумен Звіринецького скиту в 1914–1917 о. Валентин, а також І. Каманін, який досліджував ці печери.

Флорівський монастир (іноді Фроловський) — найдавніший жіночий монастир Києва. Відомий з XVI ст., розміщений на Подолі. Монастир первісно названий на честь Святих Флора і Лавра, нині — Свято-Вознесенський Флорівський жіночий монастир. Іноді зустрічається назва «Фролівський» монастир.

Києво-Могилянська академія, заснована у 1632 році, є одним з найстаріших навчальних закладів України і Східної Європи. Вона була центром освіти, науки та культури, що вплинув на розвиток України та Східної Європи. Сучасний Національний університет "Києво-Могилянська академія" позиціонує себе як продовжувача традицій історичної академії, розташований на Подолі в Києві.

Естетичний Галамидер на Позняках — ресторан, де є все: європейська кухня з українськими витребеньками, зали для незабутніх святкувань і дружніх зустрічей, простір для сімейних вечерь та ситних сніданків, кімната для розваг малят та велика відкрита тераса.

Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва — заклад зі столітньою історією та сучасним простором у серці міста.

Фонд Бібліотеки налічує понад 60 тисяч примірників.

Бібліотека обслуговує понад 21 тисячу читачів у рік, комплектує фонди дитячих бібліотек міста та веде зведений електронний каталог.

На базі Бібліотеки на постійній основі діють гуртки та студії для дітей.

У просторі відбуваються книжкові презентації, творчі зустрічі, майстер-класи, художні виставки.

Зали обладнані зручними місцями та wi-fi для коворкінгу, а на даху #Бібліотеки є тераса для відпочинку та спілкування.

Перший поверх #Бібліотеки адаптовано до потреб людей з інвалідністю.

3-D тур: https://tripvr.com.ua/catalog/shevchenko-lib-embed/fullscreen/?embedded 

Галерея сучасного мистецтва в Києві