Місця
Ви можете одразу розпочати свою віртуальну подорож або ознайомитися з додатковою інформацією про подію.
Місця
0
0
Театр Драматургів

Двадцять українських драматургів створили новий театр. Театр Драматургів це природна відповідь на недооцінку ролі автора в українському соціумі. Ми довго домовлялись між собою та домовились:

  • Художнім керівником театру має бути драматург;
  • Відповідальність за якість вистави покладена на автора п’єси;
  • У межах своєї каденції, художній керівник зобов’язується вибирати для постановки актуальні українські п’єси та знайомити з важливими, але недооціненими текстами минулого;
  • Ротація художніх керівників невідворотна;
  • Ключові питання розвитку театру вирішуються шляхом голосування;
  • Автор п’єси наймає режисера, або ставить виставу сам;
  • Театр драматургів сприяє розвитку нової театральної критики, створює умови для вільного обговорення найскладніших питань сучасності;
  • Ми зацікавлені у прогресі всіх театральних авторів України. Репертуар театру драматургів щонайменше на 50 відсотків має формуватися з вистав авторів, що не належать до числа засновників;
  • Всі поточні питання функціонування та фінансування театрального процесу мають вирішуватись із урахуванням принципу довіри до автора, надання йому права на експеримент;
  • Донатори, меценати, члени наглядової ради не можуть впливати на художню політику театру;
  • Запит публіки не є критерієм для вибору п’єс;
  • Перевага надається оригінальним текстам. В разі звернення драматурга до загальновідомих сюжетів, забороняється будувати маркетингову стратегію на класичних назвах;
  • В театрі драматурга поважають всіх театральних професіоналів, кожен має отримувати справедливу винагороду
Місця
0
0
Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини в м. Києві

Музей розповідає про життя і творчість Павла Тичини - українського поета, громадського діяча, поліглота, музиканта і художника, про його сучасників та про епоху, коли він жив і творив.

В квартирі повністю збережені прижиттєві інтер'єри, особисті речі, музичні інструменти та художні роботи митця.

В експозиції представлені картини відомих художників - сучасників поета.

Гордістю музею є меморіальна бібліотека поета, яка налічує понад 20 тисяч книжок. 

Меморіальний музей.

Музей має додаткове приміщення на 1 поверсі, де розташовані літературно- мистецька вітальня, буккросинг та музейна крамничка.

Проводяться виставки, творчі вечори, лекції, дитячі проекти, майстер-класи.

Музей знаходиться в центрі міста по вулиці Терещенківській, 5.

Добратися можна пішки від метро "Театральна", "Льва Толстого", "Університет", "Золоті ворота"

Вартість:

Вхідний квиток - 50 грн./ 25 грн.

Екскурсія -  від 100 до 300 грн.

Авторські екскурсії -  150 грн.

Топ-5 експонатів:

  1. 13 художніх робіт П.Тичини
  2. Меморіальна бібліотека на 21101книгу
  3. Кабінетний рояль "Diederichs Freres", поч. ХХ ст.
  4. Картина К.Білокур "Півонії", 1948 р. Картон, олія. 640×460
  5. Вірменський глек, віком 2 тис.років . h 260, d 240
Місця
0
0
ВЕЖА на Почайні – це подієвий простір

ВЕЖА на Почайні – це унікальний подієвий простір розвитку та резиденція майстерні сенсів “Людина Диво Світ”. Простір для розвитку особистості та пошуку сенсів. Затишне місце з теплом від справжнього каміна та гарячих сердець наших гостей. Тут проходять дискусійні клуби, літературні читання, майстер-класи та зустрічі з відомими людьми, стейкхолдерами та інфлюенсерами, духовними наставниками та бізнес-коучами. Гості можуть насолодитись камерними концертами, творчими вечорами, дискусіями та презентаціями, лекціями про культуру, філософію, психологію тощо.

Простір насичений мудрістю, словами, сенсами, звуками та образами подій, які відбуваються у Вежі, тому багато хто каже, що приходять сюди за підзарядкою та наповненням енергією.

Раніше вежі будували, щоб розширити горизонт і бачити більше. Зараз Вежа використовується для розширення метафоричних горизонтів.

Вежа має виняткову будову сферичної форми. Така конструкція не тільки додає неперевершеної атмосфери, а й забезпечує рідкісне звучання музичних інструментів, які часто використовуються у різноманітних заходах. Один з таких – музикотерапія (саунд хілінг). Це медитативна практика-перезавантаження для ментального здоров’я з використанням співучих чаш, гонгів, диджеріду, барабанів, варганів та інших акустичних вібраційних інструментів. Ви можете обрати найближчу подію в нашій афіші та завітати в надзвичайний простір.

Локація одночасно вміщує до 50 осіб, які можуть розміститись на зручних кріслах, пуфах. Унікальності додає круглий камін посеред зали та другий поверх, де можна усамітнитись для приватної бесіди. Локацію можна орендувати під власний захід.

На стінах споруди ви зможете помітити картини заслуженого художника України Юрія Нагулка. Свою колекцію пан Юрій подарував нам ще у 2019 році і з того часу кожен відвідувач може заглибитись у осмислення сенсів, які митець зображає на своїх полотнах. Він спеціально для Вежі на Почайні намалював 7 картин. Кожна картина відображає творення світу за Біблією.

Простір ідеальний і за розташуванням, і за власною концепцією і дізайном, ви можете переглянути фото та відео в нас на сайті, але краще побачити все на власні очі, ми впевнені, що ви закохаєтесь в нього так саме, як і ми.

 

 

Місця
0
0
Музей сучасного мистецтва України
17 червня 2005 року перший у нашій державі приватний Музей сучасного мистецтва гостинно відкрив свої двері для відвідувачів.
 
Він розташувався в історичній частині Подолу на двох поверхах будівлі по вулиці Братській, 14, й одразу дістав велике коло шанувальників.
 
 
Основу її складав нефігуративний живопис сучасних українських художників. Потім виникло цілком зрозуміле бажання розширити часові та географічні межі збірки, зосередивши однак увагу саме на мистецтві України періоду другої половини ХХ століття, який, на жаль, майже відсутній у вітчизняних музеях. Коли кількість творів, їхніх авторів та мистецьких напрямів, які вони представляють значно збільшилися, було прийняте рішення «музеєфікувати» колекцію.
 
У грудні 2009 році відбувся переїзд Музею до нового триповерхового приміщення по вул. Глибочицькій, 17.
 
Великі площі (понад 3,5 тис. кв. м.) дозволили сформувати першу постійну експозицію з кращих творів збірки (вона займала другий і третій поверхи Музею).
За 5 років життя Музею на Глибочицькій було проведено багато цікавих виставок, проектів, тощо.
 
У вересні 2014 року Музей відкрив свої двері по  вул. Кирилівська, 41
 
Сьогодні це три виставкові простори для постійних та тимчасових експозицій (увесь І-й поверх). Нині це єдиний у нашій країні музей, де зберігаються твори багатьох представників різних мистецьких шкіл і напрямів усіх регіонів України від 1930-х років ХХ століття до сьогодення.
 
Колекція нараховує понад п`яти тисяч творів живопису, графіки, скульптури і декоративно-ужиткового мистецтва.
У колекції зберігаються твори понад 700 авторів.
 
Серед них – визначні широко відомі в Україні й на Заході представники регіональних художніх шкіл: Києва – Микола Глущенко, Сергій Григорьєв, Михайло Дерегус, Володимир Костецький, Георгій Меліхов, Тетьяна і Олена Яблонскі, Іван Кавалерідзе, Євген Волобуєв, Борис Рапопорт; Харкова – Адольф Константинопольський, Олександр Хмельницький, Асхат Сафаргалін, Григорій Томенко, Євген Трегуб, Сергій Бєсєдін; Одеси – Микола Павлюк, Володимир Заузе, В`ячеслав Токарєв, Володимир Філатов, Костянтин Ломикін, Володимир Власов, Адольф Лоза, Микола Шелюто, Михайло Божий, Альбін Гавдзінський, Юрий Єгоров; Львова – Іван Труш, Олена Кульчицька, Олекса Новаківський, Роман Сельський, Карл Звіринский, Любомир Медвідь, Роман Петрук, Еманнуїл Мисько; Криму – Федір Захаров, Петро Столяренко, Валентин Бернадський, Віктор Толочко, Валентина Цвєткова, Анна Олейник; Закарпаття – Адальберт Ердели, Федір Манайло, Антон Кашшай, Андрій Коцка, Ернест Контратович, Володимир Микита, Вячеслав Приходько. А також твори відомих «українських парижан» – Васитля Хмелька і Миколи Вакера; нью-йоркців Абрама Маневича і Михайла Туровського; москвичів Сергія Базілєва і Сергія Гети; сучасних художників старшого і середнього поколінь, молодих авторів.
 
У Музеї працює бібліотека; у лекційній залі проходять теоретично-практичні заходи: майстер-класи, лекції, семінари, круглі столи, конференції із запрошенням українських та іноземних мистецтвознавців, художників, кураторів, галеристів і всіх, кого цікавить стан і проблеми сучасного мистецтва в Україні та його презентація за межами нашої держави. У подальшому передбачено відкриття художньої студії, впровадження освітніх програм і програм по роботі з дітьми дошкільного і шкільного віку, адже музей – це місце, де діти мають почуватися затишно, комфортно й розкуто, здобувати знання й творити.
 
За словами фундатора Музею Сергія Цюпка, “призначення Музею – не лише збирати та експонувати художні надбання нашого народу, а й повертати українські цінності в Україну. Повертати для тих, хто вважає себе громадянином України, любить її та хоче бачити її сильною і розвинутою, культурною і освіченою. Ми мріємо про те, щоб наш Музей відвідувала велика кількість шанувальників українського мистецтва, щоб наші діти отримували естетичну насолоду у світі мистецьких образів і відчували повагу до митців минулого. Можливо, хтось із вас хоче просто відпочити, поспілкуватися або зустріти близьких за духом людей. Ми відкриті для всіх і пропонуємо вам зануритися в гармонію картин, яка неодмінно допоможе народжуватися думкам і почуттям…».
Місця
0
0
Труханів острів. Трейл

Труханів острів — найбільший серед київських островів і один із найдавніших на Дніпрі. Легенди пов'язують його назву з половецьким ханом Тугорханом, чия дочка, дружина князя Святополка Ізяславича, мала тут літню резиденцію. За іншою версією, острів отримав свою назву через часті затоплення, після яких залишалося багато трухи.В кінці XIX — на початку XX століття тут розташовувалися майстерні з ремонту пароплавів, заміський парк «Ермітаж», ресторан «Босфор», яхт-клуб, а також селище Водників, яке затоплювалося під час повеней. У 1943 році німецькі війська спалили селище, і після війни його вже не відновили. 

Сьогодні Труханів — це популярне місце для відпочинку з кількома пляжами, зокрема Центральним. Тут можна взяти напрокат спортивне спорядження, зайнятися різними видами спорту, відпочити в рекреаційних комплексах. Острів відомий своєю багатою рослинністю і популярним веломаршрутом. Після реконструкції 2020 року на Трухановому облаштували оновлену вхідну зону та нові локації з підсвіткою, що надали острову сучасного вигляду.

Місця
0
0
Подільський міст. Трейл

Подільський міст — це амбітний проєкт, який мав на меті з’єднати Поділ з лівобережними районами Райдужний та Воскресенка. Ідея створення зручного мостового переходу зародилася ще в 80-х роках минулого століття. Будівництво розпочалося у 2003 році, через десять років після затвердження проєкту відомого київського інженера Георгія Фукса, але досі залишається в стадії реалізації. 

Комплекс мостових споруд завдовжки понад 7,5 кілометрів стане найбільшим у Києві. Він включає не лише міст через Дніпро, а й мости через Київську Гавань, Десенку, озеро Райдужне, а також транспортні естакади на Трухановому острові та в урочищі Горбачиха. Автомобільна частина мосту матиме шість смуг руху — по три в кожному напрямку, розрахованих на потік до 59 тисяч автомобілів на добу. 

На мосту також планують розмістити три станції нової Подільсько-Вигурівської лінії столичного метрополітену — «Суднобудівна», «Труханів острів» та «Затока Десенка». Арко-підвісний прогін мосту довжиною 344 метри на сьогодні є найбільшим в Європі. 

Через тривалий процес будівництва, Подільський міст отримав назву «мосту поколінь». 1 грудня 2023 року він був частково відкритий для спеціального транспорту, автомобілів екстрених служб та міських автобусів, наближаючи завершення цього грандіозного проєкту. 

Місця
0
0
Північний міст. Труханів трейл

Північний міст з'єднує ключові житлові райони Києва – Троєщину, Воскресенку, Райдужний і Оболонь Цей об’єкт, що будувався протягом п’яти років за проектом інженера Георгія Фукса та архітектора Анатолія Добровольського, був урочисто відкритий 3 грудня 1976 року. 

Конструкція складається з трьох основних частин: унікального вантового мосту через Дніпро, виконаного в асиметричній формі; моста через річку Десенку, притоку Дніпра; а також шляхопроводу, що веде до Труханового острова. Висота А-подібного пілона, підтримуваного тросами-вантами, становить 119 метрів, що робить його вищим за скульптуру Батьківщина-Мати та Велику лаврську дзвіницю. 

Розглядалися ідеї розміщення на верхівці пілона ресторану чи скульптури на честь засновників Києва – Кия, Щека, Хорива та їх сестри Либіді, але врешті-решт пілон прикрасили 5-метровим мідним гербом столиці. На момент завершення будівництва Північний міст через Дніпро був найбільшим вантовим мостом у світі.