Центр сучасного мистецтва М17 (ЦСМ М17) — культурна інституція, що функціонує як освітньо-дослідницька платформа та експозиційний майданчик сучасного мистецтва України та світу.

Колесо огляду в парку Партизанської слави — один із перших атракціонів, що працює з 1984 року. Воно підіймає відвідувачів на висоту 26 метрів, даруючи захопливі види парку з висоти пташиного польоту. Особливість колеса в тому, що кожна кабінка оснащена кермом — обертаючи його, можна повертати саму кабінку. Повне обертання колеса триває трохи більше ніж п'ять хвилин, що дозволяє неспішно насолодитися мальовничими краєвидами та атмосферою парку. 

Він вважається найстарішим у Києві. Житній ринок існував на цьому місці ще за часів Київської Русі, а в XV столітті був головним торговельним центром міста, де двічі на рік збиралися ярмарки, проводилися народні гуляння з карнавальним сходженням на гору Щекавицю. Сучасну будівлю ринку звели в 1980 році. Вона вважається культурною спадщиною модернізму. Фасад ринку оздоблений металевим панно «Із варяг у греки» художника Анатолія До́мнича. На ринку діють молочний, м’ясний, фруктово-овочевий, рибний відділи. Є декілька магазинів із квітами, насінням, одягом і взуттям. Житній ринок оточений храмами: церквою Миколи Прити́ска, церквою Воздвиження Чесного Хреста Господнього, корпусами Флорівського жіночого монастиря.

Сьогодні вулиці Верхній і Нижній Вал утворюють важливу транспортну артерію, що сполучає Набережно-Хрещатицьку вулицю з Глибочицькою та Воздвиженкою. А до великої пожежі 1811 року на їхньому місці були земляні вали, які ділили місцевість на Подільську і Плоську. Між валами текла річка Глибо́чиця, що наразі захована в підземний колектор.

Унікальність вулиць Верхній Вал і Нижній Вал, які мають бульварну алею посередині, полягає в тому, що парна й непарна сторони мають різні назви. Більшість споруд була зведена в першій половині XIX — на початку XX століття. Переважно це були житлові будинки з торговими приміщеннями на перших поверхах. Найвідомішою спорудою вулиці є один із найстаріших ринків столиці, відомих ще з часів Київської Русі — Житній ринок, нову криту будівлю якого відкрили в 1980 році.

Китаївський комплекс - це унікальний об'єкт культурної спадщини в одному з найцінніших історичних районів Києва. Комплекс складається з історичних урочищ, пам'яток археології, архітектурних ансамблів, унікального ландшафту, пам'яток природи, має багату та давню історію (пізньотрипільського, давньоруського, пізньосередньовічного часу), відтак віддавна і постійно привертає до себе увагу істориків, археологів, мистецтвознавців, краєзнавців як «свідок трьох цивілізацій».

Складовими Китаївського комплексу є:

 Археологічні та спелеологічні:

1.  Китаївський археологічний комплекс (ІХ-ХІІІ ст.) – городище, поселення, курганний могильних, який складається з трьох груп курганних насипів, печерний комплекс, який складається з двох основних груп, перша становить систему печер у середині Китай-гори.

2.  Друга група печер – в межах території колишнього Спасо-Преображенського скиту.

3.  Архітектурні та містобудівні – ансамбль Китаївської пустині та комплекс Спасо- Преображенського скиту.

4.  Природно-заповідний фонд, який становить ландшафт території та наявну флору та фауну.

Китаївський археологічний комплекс

Постановою Ради Міністрів Української PCP No 711 від 21 липня 1965 р. було затверджено поданий Міністерством культури УРСР і Академією наук УРСР список пам'ятників мистецтва, історії та археології республіканського значення. До згаданого списку включено "Китаївське городище та кургани епохи Київської Русі" (селище Корчувате Московського району міста Києва).

На пам`ятку 5 квітня 1986 р. складено паспорт з назвою "Китаївське городище, поселення та могильник", згідно з яким “Китаївське городище належить до числа городищ, споруджених на схилах правого берега Дніпра як сторожові пункти над долиною річки, а поряд із городищем виникло поселення та могильник, що мають до нього безпосереднє відношення”.

Постановою Кабінету Міністрів України No 1761 від 27 грудня 2001 р. до Державного реєстру нерухомих пам`яток України занесено пам`ятку археології "Китаївське городище і курганний могильник" (розвинуте середньовіччя, Київська Русь, місцезнаходження - вул. Китаївська, 15 у місті Києві).

Постановою Кабінету Міністрів України No 928 від 3 вересня 2009 р. до Державного реєстру нерухомих пам`яток України занесено пам'ятку археології національного значення "Китаївське городище і курганний могильник" та присвоєно охоронний номер 260026-Н.

Китаївський археологічний комплекс (пам'ятка археології національного значення "Китаївське городище і курганний могильник", охоронний номер 260026-Н) нараховує 5 окремих складових елементів: укріплена частина (городище площею 6,1 га), неукріплена частина (поселення площею 32,2 га), курганний могильник (площа групи 1 – 2,17 га, групи 2 – 4,47 га), печерний комплекс, поселення в урочищі Виноградне (площа – 1,34 га).

На території пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник» розташовано усього 19 об’єктів культурної спадщини, в тому числі пам’ятка архітектури національного значення «Троїцька церква» (вул. Китаївська, 15; Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. No 970, охоронний No 38).

Також тут розташовані 2 пам’ятки природи місцевого значення: 5 софор японських віком 150 років, а біля Троїцької церкви росте каштан Петра Могили - ботанічна пам'ятка природи. За легендою, каштан був посаджений київським митрополитом Петром Могилою, але вік дерева не відповідає рокам життя митрополита. Це найстаріший та найбільший каштан Києва. Його вік - близько 350 років, діаметр стовбура - 1,1 м, висота - 25 м.

Частина території пам’ятки розташована в межах парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський ліс» (постанова колегії Державного комітету Ради Міністрів УРСР по охороні природи від 26.07.1972 No 22, постанова Державного Комітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990 No 18). В цій частині знаходиться 1 пам’ятка природи місцевого значення - «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду ставків» (рішення Київської міської ради від 02.12.1999 No 147/649).

Подивитись колекцію артефактів з Китаєва в 3d:
https://sketchfab.com/lab_archaic/collections/save-kytayiv

Освіторія Хаб – простір, що знаходиться в історичній будівлі в самому центрі Києва, біля метро Арсенальна (3 хвилини пішки).
Тут поєднуються сучасний дизайн та технології, створюючи ідеальне середовище для проведення заходів високого рівня.

Конференц-зали:
Велика конференц-зала 180м²
Розсадка: театр, клас, U-shape, круглий стіл, командні столи.
Місткість: до 180 осіб (в залежності від типу розсадки).

Мала конференц-зала (тренінгова) 50м²
Розсадка: театр, клас, U-shape, круглий стіл, командні столи.
Місткість: до 50 гостей (в залежності від типу розсадки).

Переговорні кімнати:
Для ділових зустрічей, стратегічних сесій чи zoom-конференцій для оренди доступні дві переговорні кімнати (місткістю до 6 та 8 осіб).

Освіторія Хаб – сучасний простір для роботи, що знаходиться в історичній будівлі в самому центрі Києва, біля метро Арсенальна (3 хвилини пішки).
Комфортне місце для роботи, де можна знайти однодумців, обговорити плани та поділитись досвідом.
Коворкінг:
- комфортні робочі місця
- швидкий інтернет
- окремі зони для онлайн-зустрічей
- кава та смаколики