Ансамбль керамічних панно в екстер’єрі Будинку національних творчих колективів України, створений відомою художницею-керамісткою Ольгою Рапай–Маркіш у 1985–1987 рр. Три орнаментальні композиції з квітами та птахами на рівні 4–5-го поверхів змістовно поєднанні з масштабним панно 1-го поверху. Авторка з притаманною їй майстерністю, оригінальним баченням змісту й форми, відтворила на декоративній глазурованій плитці мотиви українського фольклору з рефлексіями до петриківського розпису та чудернацькими тваринами видатної художниці Марії Приймаченко.
Ансамбль керамічних панно на Будинку національних творчих колективів України – щойновиявлений об’єкт культурної спадщини (монументальне мистецтво).
Текст і фото Т. Мячкової.

Мозаїка «Земля і люди» (1978–1980 рр., автори – Степан Кириченко, Ірина Кириченко, Роман Кириченко) прикрашає фасад Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України. На панно зображено велику кольорову квітку, в центрі якої – дві жіночі постаті – уособлення науки та природи. Твір має потужний колірний акцент, завдяки чому будинок виділяється в архітектурному середовищі та привертає до себе увагу. У деяких джерелах ця монументальна робота родини Кириченків згадується під помилковою назвою «Людина і природа».
Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря НАН України та декоративне оформлення будівлі – щойновиявлений об’єкт  культурної спадщини (історія, мистецтво). 
Текст і фото Т. Мячкової.

На вертикальній композиції мозаїки «Українська пісня» (1967 р., автори – Степан Кириченко, Надія Клейн), зображено три постаті: жіноча фігура в танці, бандурист та гуцул-сопілкар. З обох боків твір орнаментовано трьома квітами на основі народного розпису. Сюжет може трактуватись як розкриття двох начал в українській пісні: першого – епічного, другого – романтично-ліричного.
Мозаїчне панно «Українська пісня» – щойновиявлений об’єкт  культурної спадщини (монументальне мистецтво). Зазнало значних втрат матеріалів. У 2019 р. художники Михайло Кириченко та Федір Григоров реконструювали втрачений фрагмент – голову жінки та її праву долоню, але монтажні роботи не відбулися через відсутність фінансування.
Текст і фото Т. Мячкової.

У 1969–1972 рр. відомі художники-монументалісти Микола Стороженко, Іван Марчук, Анатолій Гайдамака та Лариса Міщенко працювали над оформленням Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Нині 7 творів монументально-декоративного мистецтва є окрасою і гордістю установи. Серед них – вітражно-металева просторова композиція в інтер’єрі «Розщеплення атома» – сумісна робота Анатолія Гайдамаки та Лариси Міщенко. В літературі цей твір згадується також під назвою «Рух». Просторова композиція «Розщеплення атома» вирішена в абстрактній формі та символізує складні фізичні процеси. Поєднання скла та металу раніше підсилювалося підсвічуванням з середини конструкції. 
ІТФ НАН України та декоративне оформлення будівлі закладу є щойновиявленим об’єктом  культурної спадщини (історія, мистецтво).
Текст і фото Т. Мячкової.

У 1969–1972 рр. відомі художники-монументалісти Микола Стороженко, Іван Марчук, Анатолій Гайдамака та Лариса Міщенко працювали над оформленням Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Нині 7 творів монументально-декоративного мистецтва є окрасою і гордістю установи. Серед них – мозаїчне панно в інтер’єрі «Львівське Ставропігійське братство XVI–XVIII ст.» – роботи Миколи Стороженка, де відтворено постаті Івана Федорова, Памви Беринди, Швайпольта Фіоля, Максима Березовського. Картуші містять цитати зі статуту Львівського Ставропігійського братства.
ІТФ НАН України та декоративне оформлення будівлі закладу є щойновиявленим об’єктом  культурної спадщини (історія, мистецтво).
Текст Т. Мячкової, фото Ю. Мельник.

У 1969–1972 рр. відомі художники-монументалісти Микола Стороженко, Іван Марчук, Анатолій Гайдамака та Лариса Міщенко працювали над оформленням Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Нині 7 творів монументально-декоративного мистецтва є окрасою і гордістю установи. Серед них – мозаїчне панно  в інтер’єрі «Києво-Могилянська академія XVII–XVIII ст.» – роботи Миколи Стороженка. На тлі споруд академії зображено диспут п’ятьох спудеїв. Замикає композицію ліворуч постать філософа Григорія Сковороди, а праворуч – Феофана Прокоповича, одного з ректорів академії. В картушах – цитати з творів Григорія Сковороди.
ІТФ НАН України та декоративне оформлення будівлі закладу є щойновиявленим об’єктом  культурної спадщини (історія, мистецтво).
Текст Т. Мячкової, фото Ю. Мельник.

У 1969–1972 рр. відомі художники-монументалісти Микола Стороженко, Іван Марчук, Анатолій Гайдамака та Лариса Міщенко працювали над оформленням Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Нині 7 творів монументально-декоративного мистецтва є окрасою і гордістю установи. Серед них – абстрактний фресковий розпис Івана Марчука, що символізує наземний та підводний світи. Розпис прикрашав кімнату для перемовин на 2-му поверсі. У минулі часи частину стіни разом із розписом знесли, щоб зробити вікна. Потім приміщення зазнало пошкоджень через затоплення, що вкрай негативно вплинуло на залишки твору. У 1990-ті рр. новим керівництвом інституту були вжиті консерваційні заходи задля збереження залишків розпису. 
ІТФ НАН України та декоративне оформлення будівлі закладу є щойновиявленим об’єктом  культурної спадщини (історія, мистецтво).
Текст і фото Т. Мячкової.

У 1969–1972 рр. відомі художники-монументалісти Микола Стороженко, Іван Марчук, Анатолій Гайдамака та Лариса Міщенко працювали над оформленням Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Нині 7 творів монументально-декоративного мистецтва є окрасою і гордістю установи. Серед них – керамічне панно в інтер’єрі «До далеких планет» – роботи Івана Марчука. Панно являє собою викладені плитами стилізовані портрети 9-х вчених та відтворює момент перед запуском космічного корабля. По центру в оточенні колег, піднявши руку до пульта, стоїть Сергій Корольов. Замикає композицію ліворуч постать Костянтина Ціолковського, а праворуч – Миколи Кибальчича.
ІТФ НАН України та декоративне оформлення будівлі закладу є щойновиявленим об’єктом культурної спадщини (історія, мистецтво).
Текст Т. Мячкової, фото Ю. Мельник.

У 1969–1972 рр. відомі художники-монументалісти Микола Стороженко, Іван Марчук, Анатолій Гайдамака та Лариса Міщенко працювали над оформленням Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Нині 7 творів монументально-декоративного мистецтва є окрасою і гордістю установи. Серед них – рельєфне керамічне панно «Ярослав Мудрий» в інтер’єрі – роботи Івана Марчука. Твір викладено з плиток, що нагадують старовинні кахлі. На них зображені князь і три його доньки, які стали королевами Франції, Норвегії та Угорщини, а також воїни, хлібороби, ремісники, ченці та рослинні орнаменти. На одній з плиток Іван Марчук зобразив чоловіка з довгим волоссям та вусами, який тримає палітру та пензель, таким чином закарбувавши автопортрет. 
ІТФ НАН України та декоративне оформлення будівлі закладу є щойновиявленим об’єктом  культурної спадщини (історія, мистецтво). 
Текст Т. Мячкової, фото Ю. Мельник.

У 1969–1972 рр. відомі художники-монументалісти Микола Стороженко, Іван Марчук, Анатолій Гайдамака та Лариса Міщенко працювали над оформленням Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Нині 7 творів монументально-декоративного мистецтва є окрасою і гордістю установи. Серед них – мозаїчне панно «Плахта», роботи Івана Марчука, що на боковому фасаді. У творі символічно зображені атом та складні фізичні явища – спектр сонячного світла й структура матерії.
ІТФ НАН України та декоративне оформлення будівлі закладу є щойновиявленим об’єктом  культурної спадщини (історія, мистецтво).
Текст Т. Мячкової, фото Ю. Мельник. 

Мозаїка «Творча праця», створена видатним українським художником-монументалістом Миколою Стороженком у 1975–1977 рр., демонструє розмаїття професій. Завдяки домінуванню червоного кольору, почерговості діагональних і вертикальних ліній, у цій роботі відчувається рух та енергія, що без сумніву є складовими праці фахівців за покликанням. Техніка виконання – мозаїка у поєднанні з рельєфом.
Мозаїка «Творча праця» – щойновиявлений об’єкт культурної спадщини (монументальне мистецтво).
Текст і фото Т. Мячкової.

Мозаїка «Охорона оточуючого середовища  («Охорона природи»)», створена видатним українським художником-монументалістом Миколою Стороженком у 1975–1977 рр. Через зображення людей, тварин, птахів та мешканців моря, автор порушив актуальну досі тему дбайливого ставлення до природи, поєднавши три стихії – землю, воду й повітря – як символи першооснови світу. Техніка виконання – мозаїка у поєднанні з рельєфом.
Мозаїка «Охорона оточуючого середовища  («Охорона природи»)» – щойновиявлений об’єкт  культурної спадщини (монументальне мистецтво).
Текст і фото Т. Мячкової.