Там, де відпочиває душа. Бірюзове намисто Києва

Озеро Алмазне

Найбільшим та наймолодшим озером у лівобережній частині Києва і взагалі в місті вважається Алмазне, або ще інакше − Лісове. Назвали озеро Алмазним за надзвичайно чисту для цієї місцевості воду. У 70-х роках у цій місцевості були поля з кукурудзою та горохом та невелике болото, де добували торф. З цього випливає ще одна назва озера – «Торфи». Озеро є проточним, з його західної частини витікає струмок, який зрештою впадає у Дніпро. Глибина Алмазного сягає в деяких місцях 35 метрів.

Один берег озера оточений сосновим лісом і кладовищем, проте це нікого не бентежить − у воді водяться риба і раки, які, як відомо, у брудній воді не живуть. Щороку експерти перевіряють воду, на глибині 3 метрів вода цілком питна. Інший берег – індустріальний, з піднятими дулами труб ТЕЦ-6 і масивним корпусом Монетного двору Національного банку України.

Територія навколо гігантського озера з прекрасними пейзажами вважається ледь не найкращою для пробіжок. У лісі, який оточує озеро, є своя «траса здоров’я» – коло довжиною 8,5 км. Не загубитися допоможуть мітки на деревах у вигляді червоних стрілок на білому тлі.

Це ідеальне місце для зустрічі світанків, сидячи на березі серед соснового лісу, що наближається до самої води.

• Як дістатися: автобусами № 98, № 100 до зупинки «Алмаз».

Озеро Сонячне

Озеро з прекрасною назвою Сонячне мальовниче на вигляд, як і більшість водойм міста. На формування його долини в сучасному стані вплинуло будівництво житлових масивів Позняки та Харківський. Було це в середині 80-х – на початку 90-х років минулого століття. Тож датою народження озера вважають цей період.

Живиться озеро за рахунок підземних вод та атмосферних опадів, дно озера піщане, а береги пологі. Влітку тут завжди можна сходити на пляж, де о цій порі дуже людно. Найкрасивіша панорама відкривається з невеликої набережної. Поряд із озером є кілька ресторанів та кафе-барів, у яких можна перекусити, а також розважальний комплекс, де часто відбуваються клубні вечірки. Береги озера ховаються за густою рослинністю. Чимало місцевих мешканців тут роблять ранкову зарядку та займаються бігом.

Взимку на Сонячному озері можна покататися на ковзанах і санчатах, половити рибу або просто прогулятися навколо зі своєю улюбленою половинкою, адже як не крути, а це романтичне місце.

• • Як дістатися: на метро до станції «Харківська» (зелена гілка), далі маршрутними таксі № 17 або 137Н до зупинки «Вулиця Ревуцького».  Або від метро «Чернігівська» до зупинки «Привокзальна», далі пішки один кілометр уздовж Харківського шосе та вулицею Здолбунівською.

Озеро Радужне

У давнину протікала тут річка Радунка, що розпочинала свій шлях біля Троєщини і обігнувши її, текла далі на південь нижче за Вигурівщину, паралельно Чорторію і впадала в Десну. На початку XVIII ст. річка Радунка перетворилася на ланцюг боліт та озер. Так утворилося озеро Радунка (або Радужне) − одне з наймальовничіших місць Дніпровського району, що на лівому березі Києва.

Радужне озеро − чудове місце для тих, хто хоче втекти від міської суєти і побути наодинці з природою. Розкинулося воно між районом Воскресенка та Райдужним масивом. Озеро досить велике, довжина 3 км і ширина місцями сягає 500 м. У минулому водоймище займало величезну площу, але згодом воно зазнало безліч модифікацій і значно «скоротилося».

У північній частині Райдужне озеро розділене парковим містком.

Околиці озера облагороджені та облаштовані. Тут є піщаний пляж, зручний пологий захід у воду, альтанки та столики з лавками, ресторан, кафе, дитячий майданчик. Достатньо місця й для неспішних прогулянок на самоті.

• Як дістатися: міською електричкою (станція «Троєщина») або маршрутками № 59, 61, 70, 578.

Ланцюг озер «Опечень»

Цілих шість озер утворилося на місці верхньої частини русла річки Почайни. Вони дугою оточують Оболонь із заходу та півдня:

• Йорданське (Нижнє, Опечень-1);
• Кирилівське (Верхнє, Опечень-2);
• Андріївське (Богатирське, Пожежне, Опечень-3);
• Пташине (Богатирське, Опечень-4);
• Опечень (Лугове, Опечень-5);
• Мінське (Опечень-6).

Між собою озера з’єднані проточними тунелями. Прогулятися від одного озера до іншого – чудова ідея для активного вихідного дня. На півдні система озер починається з Йорданського озера, розташованого поряд із Північним мостом.

Озеро Йорданське

Своєю назвою воно зобов’язане священнику, який дізнався, що підземне джерело, що впадає в озеро під Лисою горою, випливає із самого Йордану. За легендою паломник із Києва, перебуваючи в Палестині, впустив у воду унікальний ківш зі срібла. Повернувшись додому через рік, він захотів напитися води зі струмка і натрапив на загублений ківш. Це означає лише одне – цей струмок живиться Йорданськими водами. Старожили стверджують, ніби завдяки цьому джерелу вода у водоймі очищується.

Місце подобається киянам не лише як літній громадський пляж, а й як водоймище для безкоштовної риболовлі. В Йорданському озері водяться різні види риб: щука, окунь, лин, судак, багато карасів, є навіть раки.

• Як дістатися: від станції метро «Почайна» пройтися пішки до Нижнього або Йорданського озера, а потім пройти до всіх озер ланцюжка.

Озеро Вербне

Це озеро − з наплавних водойм, які виникли внаслідок того, що річка, протікаючи долиною, змінювала своє русло. Воно була створене в 1994 році на території Оболонського району столиці. Озеро живиться підземними джерелами з дуже чистою водою, тому його друга назва – Зеркалка. Це іхтіолого-ботанічний заказник з безліччю видів риб, у тому числі занесених до Червоної книги.

Озеро знаходиться в безпосередній близькості до житлових будинків, проте від цього воно не стає менш привабливим. Його оточує ціла низка пляжів, розділених зеленими насадженнями − іноді здається, що гуляєш не біля озера, а лісом. Під час прогулянки можна відпочити на паркових лавочках або випити каву зі смаколиками у міні-кафешках.

Влітку озеро манить прохолодою, а взимку, коли добре промерзне крига, там влаштовують справжню ковзанку.

• Як дістатися: від станції метро «Почайна» пройтися пішки або проїхати пару зупинок до вулиці Приозерної; від станції метро «Оболонь» маршруткою№582 і далі пройтися пішки до озера.

Озеро Редькине

Озеро відоме як одне з найчистіших озер столиці. Воно з’явилося на мапі міста лише кілька десятиліть тому, хоча сама назва «Редькине» виникла задовго до створення самого озера − ще наприкінці 19 століття. У той період на місці південної частини сучасного водоймища знаходився хутір Редькин. Другий варіант походження цієї назви − це слово «рідник», яким називали край лісу з рідкою та негустою рослинністю, яка росте в цих місцях до сьогодні.

Друга, популярніша назва озера – «Міністерка» з’явилася через близькість до озера побудованого в 1960-х роках санаторію для членів Ради Міністрів тодішнього СРСР. Вибір цього місця партійною елітою невипадковий, адже і сьогодні це одне з найчистіших озер столиці з мальовничими краєвидами, затишними бухтами та рибними місцями.

Це ідеальне місце для повноцінного відпочинку після трудових буднів. На «дикому» боці озера Редькине з маленькими бухточками, де немає жвавих пляжів, кафе та наметів з морозивом, є все, що потрібно для неспішної прогулянки, − прозора через спеціальні водорості вода, чистий берег, свіже повітря. Озеро чудове будь-якої пори року.

• Як дістатися: від станції метро «Мінська» автобусом чи маршруткою, вийти на зупинці «Майорова» або від станції метро «Героїв Дніпра»дозупинки «Діагностичний центр».