Там, де відпочиває душа. Парки

Володимирська гірка

Одне з найдавніших сакральних місць у Києві. Спочатку на цьому пагорбі розбили парк, який називався Михайлівським, а потім, коли в парку було встановлено пам’ятник князю Володимиру Великому, парк і гірку перейменували. Це місце наповнює відвідувачів енергією, дарує позитивний настрій. З оглядового майданчика Володимирської гірки відкривається чудовий краєвид. У 1900-х роках на Володимирській гірці з’явилося нововведення − Михайлівський електричний потяг, який зараз називають фунікулером.

Як дістатися: від станції метро «Поштова площа» піднятися на фунікулері.

Маріїнський парк та Міський сад (Хрещатий парк)

Маріїнський парк − один із найстаріших парків Києва з затишними тихими алеями та приголомшливими краєвидами. Його часто перейменовували. Він називався і Царським садом, і Олександрівським парком, а також Радянським, Пролетарським, Палацовим, Регулярним садом та парком Жертв Революції. На входах до парку встановлені два шикарні фонтани Термена; алеї, де багато дерев мають вік понад 150 років, прикрашені пам’ятниками і скульптурними композиціями, виконаними в різних стилях. Маріїнський парк приваблює можливістю спокійно погуляти за будь-якої погоди, посидіти на зручних лавках та попити кави. На виступі горбистої частини парку спорудили видовий майданчик, з якого можна помилуватися краєвидами на лівобережну частину Києва, Верховну Раду України та розкішний Маріїнський палац. Одним із улюблених місць туристів і молоді вважається Міст Закоханих, що ідеально підходить для зустрічей, романтичних побачень та прогулянок. Фактично він поєднує Хрещатий та Маріїнський парки.

Розташування: Маріїнський та Хрещатий парки розташовуються вздовж вулиці Грушевського, обмежені з одного боку будинками № 9 та 9-А, з іншого – крутим урвищем над Парковою дорогою, з третього – стадіоном «Динамо», між собою розділені комплексом Маріїнського палацу.

Парк Трипільської культури 

Невеликий парк відкрили в 2003 році. Це маловідоме місце у Києві. Про парк мало хто чув, незважаючи на те, що його можна вважати своєрідним музеєм просто неба, присвяченим одній із найстаріших цивілізацій Європи – трипільцям. Тут у збільшених масштабах відтворено з кераміки та каменю предмети побуту представників цієї культури. У центрі парку розташована статуя Великої Матері – головної богині, якій поклонялося матріархальне товариство трипільців. Серед інших об’єктів – монумент бика на колесах, посуд, предмети побуту, макети житлових приміщень і храму. Поруч розташована не менш цікава експозиція – 7 чудес світу. Вона складається зі зменшених копій відомих пам’яток.

Як дістатися: 10 хвилин пішки від станції метро «Деміївська».

Сквер Гейдара Алієва

Сквер дивує своєю красою. Незвичайне архітектурне рішення, водограй, багато різних рослин – усе це відрізняється від звичайних київських парків.

Сквер побудований у вигляді кількох ярусів, що спускаються схилом. За контурами нагадує стіну зі справжнього східного замку. Родзинка скверу, звісно ж, водограй. Він стікає каскадом рівною вертикальною мозаїкою, а потім спускається вниз у невеликий басейн. Такого фонтана-килима ви не знайдете більше ніде.

Мозаїка у сквері Гейдара Алієва – це єдина у світі точна копія килима Шейх Сафі натуральної величини. Вона виконана з кераміки, муранського скла та італійських кахлів. Килим Шейх Сафі – один із найдавніших тебризьких килимів, що збереглися до наших днів. Він був створений на замовлення шаха Тахмасіба у 1539 році. Такі килими вважаються дивом Сходу, тому що вражають найтоншою ручною роботою, дрібними унікальними візерунками, ідеально підібраною кольоровою гамою і облямовані оригінальною багатою канвою.

На території парку висадили кілька видів рослин, характерних для Азербайджану, а із квітів на клумбі створили карту країни.

Вночі у фонтані вмикають дуже незвичайне підсвічування, що робить сквер ще більш загадковим і казковим.

Адреса: вулиця Глибочицька, 24 (неподалік від посольства Азербайджану).

Сирецький дендропарк

Сирецький дендропарк охоплює площу 7,5 га. Колекція парку налічує 325 видів дерев, серед яких тисові і соснові дерева, 16 видів ліан, 119 листяних дерев. Хвойні дерева займають 50% території парку, що робить повітря чистим і цілющим. Радують око найрізноманітніші рослини і чагарники, починаючи з дуба й липи, які налічують понад 100 років, до екзотичних гінкго та тюльпанового дерева. Є тут і такі «екзоти», як тис гостролистий, ялина Енгельмана, ялина колюча «Срібна», кримська липа, магнолія Кобус. Навесні радують своєю пишністю бузок, магнолії, жасмин, крокуси, божественними ароматами наповнюють парк сакура і яблуні, півонії та іриси.

Творцем і автором усієї цієї пишноти став Карл Мейер, який у 1875 році заклав основи парку, а точніше, висадив невеликий масив листяних і хвойних видів дерев. Пізніше, з 1949 року за проєктом і під керівництвом дендролога Миколи Птіцина дендропарк отримав друге життя. Гуляючи таємничими стежками парку, ви обов’язково відчуєте гармонію і спокій. 

Адреса: вулиця Тираспольська, 43.

Як доїхати: від станції метро «Нивки» маршрутками № 26, 410, 455, 465, 531 або автобусами № 32, 226, 14 чи тролейбусами № 5, 26 до зупинки «Вулиця Стеценка».

Від станції метро «Сирець» маршрутками № 23, 47, 223, 439, тролейбусами № 23, 35 до зупинки за вимогою «Вулиця Тираспільська» або пройти пішки територією «Сирецького гаю».

Голосіївський парк імені Максима Рильського

Це прекрасне місце, де можна поспостерігати за незайманою природою, адже саме тут є залишки лісу, який раніше оточував столицю. Головна родзинка парку — каскад із чотирьох озер, які простягаються вздовж річки Оріхуватки. У 1964 році парк назвали на честь відомого українського поета, перекладача, автора вірша «Мова» Максима Рильського. 

Кожен рік навесні та влітку в Голосіївських озерах плавають качки з маленькими пухнастими каченятами. У парку багато білок, чайки ширяють над Оріхуватськими ставками.

Поруч із Голосіївським парком розташований монастир Голосіївська пустинь. Тут можна не тільки насолодитися дивовижною природою, прогулятися ароматним лісом й відвідати святиню, але й отримати грандіозний заряд позитиву та піднесеної енергетики.

Як доїхати: Голосіївський парк імені Максима Рильського розташований вздовж Голосіївського проспекту. Доїхати можна тролейбусами № 11, 12, 43 від станції метро «Голосіївська». Також можна дістатися автобусами № 416, 444, 507. 

Ботанічний сад імені академіка А. Фоміна

Серед міського шуму і метушні зберігся зелений острів у серці Києва − Ботанічний сад імені академіка А. Фоміна Київського університету. Це один із найстаріших ботанічних садів України. У 2019 році йому виповнилося 180 років.

Ботанічний сад розділений на дві частини − паркову, для прогулянок, і наукову, закриту для відвідувань. Побачити колекції рослин у науковій частині можна лише в супроводі наукового співробітника.

Ботанічний сад гарний в усі часи року: в лютому цвітуть проліски й крокуси, у квітні − магнолії, у травні − рододендрони… А взимку, коли Київ сірий і сніжний, є змога сходити на екскурсію в частину саду, де протягом всього року літо, − в оранжерейний комплекс. Тут серед джунглів можна помилуватися колекціями тропічних і субтропічних рослин, відвідати знаменитий 32-метровий кліматрон, в якому росте найстаріша в Україні 200-річна пальма, а також слонова пальма, лаврові та фігові дерева, фейхоа, мушмула й багато інших екзотичних рослин.

Як дістатися: сад розташований позаду вестибюля станції метро «Університет». Також до нього можна дійти за 15-20 хвилин від станції метро «Василя Стуса» (колишня «Площа Льва Толстого») і від станції метро «Вокзальна».

Парк «Феофанія»

Це найцінніша історична пам’ятка України з неймовірно красивою природою та безліччю куточків для сімейного й відокремленого відпочинку. З давніх-давен парк вважався важливим центром духовного розвитку українців та однією з найбільш унікальних природних територій, яка підходить для відновлення душевних та фізичних сил.

Парк розташований у горбистій місцевості, яку раніше називали Лазаревщина. Він отримав ім’я на честь єпископа Чигиринського Феофанія Шиянова, настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Зараз «Феофанія» − гарне місце з чудовими зонами для відпочинку біля мальовничих ставків. Тут збудовано безліч затишних альтанок, огорнутих листям лавок, вишуканих фонтанів, невеликих містків і струмків та клумб із декоративними чагарниками і квітами. Біля чудового озерного каскаду з альпійськими гірками та барвистими галявинами відчуваються спокій і умиротворення. У вечірній час на алеях парку багато ліхтариків, що надають прогулянкам романтики.

Однією з найпопулярніших сучасних пам’яток парку є Свято-Пантелеймонівський монастир, відомий своїм неповторним архітектурним ансамблем та дивовижним внутрішнім оздобленням.

Ботанічний сад імені Гришка 

Сюди можна приходити в будь-яку пору року – пізно восени вас порадує золотий листопад і цвітіння хризантем. Ботанічний сад імені Гришка розташувався на 130 га. Особистий простір на його території вам точно забезпечено. За один день у ботсаду можна побувати в Азії та Сибіру, в Карпатах і степах України – він поділений на тематичні куточки з рослинністю різних регіонів. На території  саду розташований Свято-Троїцький монастир – тож це ще й духовне місце. Можна сходити в оранжерею – помилуватися дивовижними рослинами світу, серед яких є масштабна колекція орхідей. Ловіть чудові моменти, насолоджуйтеся красою!

Як дістатися: від станції метро «Печерська» до ботанічного саду (це кінцева зупинка) ходить автобус № 62 та тролейбус № 14.

Київський дитинець (Старокиївська гора)

Старокиївська гора – історична колиска Києва. Легенди свідчать, що саме тут Кий заснував місто і саме з цього місця почалося існування Київської Русі. За час, коли Руссю правив Ярослав Мудрий, Київ розширився до Михайлівської гори й до місця, де стоїть Софійський собор. 

Славиться Старокиївська гора Пейзажною алеєю з казковими скульптурами і одним із найстаріших дерев столиці – давньою липою, яка, за повір’ями, виконує бажання. Її, за легендами, посадив митрополит Петро Могила, тож дереву біля 400 років! Гора таїть у собі чималі скарби: на околицях руїн Десятинної церкви розкопали 16 скарбів часів Київської Русі Це дуже гарне й незвичайне місце, адже саме звідси почала відлік історія нашої країни.

Як дістатися: Старокиївська гора знаходиться на території Верхнього міста. 

Замкова гора 

Замкова – одна з п’яти Лисих гір у Києві, найчарівніша і найголовніша з них. Вона має безліч історичних імен: Хоревиця, Киселівка, а також Флорівська або Фролівська гора – на честь монастиря, що розташований біля її підніжжя. Нинішнє ім’я гора носить завдяки замку литовського воєводи Володимира Ольгердовича, який був збудований у 70-80-х роках XIV століття і знищений 1482 року навалою кримського хана Менглі Герея. Пізніше на горі з’явився цвинтар. Зараз він напівзруйнований, що лише додає горі містичного колориту, адже Замкова вважається місцем сили у міських відьом, а черниці з Флорівського монастиря взагалі називають її сатанинською, розповідаючи чимало страшних історій. Піднятися на гору можна двома шляхами: старими, майже зруйнованими потужними доріжками з глухого кута на вулиці Фролівській або з Андріївського узвозу сходами з візерунками, що мають 120 східців. До речі, якщо ви йдете на Замкову гору вперше – ступивши на її землю, загадайте бажання. Кажуть, виповнюється.

Найближча станція метро – Поштова площа.

Гора Щекавиця

Одна з наймістичніших гір столиці розташована на околиці Подолу та була названа на честь одного із братів-засновників Києва. За даними істориків, тут знаходилася резиденція Щека, а під час будівництва заводів під Щекавицею знайшли стоянки та поселення часів палеоліту і ранньослов’янський скарб римських монет. Серед пізніших знахідок – таємна печера самогонників, яку виявили у схилі під час будівництва житлового будинку. Щекавиця є однією із п’яти «Лисих» гір Києва. Ще її називали Олегівкою – за переказами, там похований Віщий Олег. Нині гора відома як один із найкращих оглядових майданчиків міста у 270 градусів: з неї можна помилуватися краєвидами на Поділ, Петрівку, Виноградар, Оболонь, Троєщину та Березняки. А ще поспостерігати за зоряним небом: недарма тут колись була обсерваторія! Також вважається, що Щекавиця може відновлювати здоров’я, наділяти позитивною енергетикою і, безперечно, дарувати чудовий настрій завдяки гарній панорамі та майже незайманій природі.

Лиса Гора на Видубичах 

Лиса гора на Видубичах – одна з найзловісніших і найбільш загадкових пам’яток столиці України, так зване лобове місце, місце сили, яке ідеально підходить для містичних обрядів та загадування бажань. Це «офіційна» Лиса гора, яка має багато невеселих історій. «Лиска», як називають це місце в народі, славиться не лише численними легендами про відьом, які любили збиратися тут на свої шабаші, а й речами не менш моторошними. Гора у свій час була воєнним об’єктом: на ній звели Лисогірський форт. За деякою інформацією, будівельників – понад три тисячі кріпаків – після будівництва втопили в колодязях. Подейкують, що пізніше солдати не раз чули в його околицях дивні шуми, бачили галюцинації, а деякі навіть божеволіли. На початку 20 століття на горі було місце страти політичних злочинців, яких ховали тут же.

У наш час гора вже давно перетворилася на напівдикий парк. Езотерики вважають гору місцем сили й входом у потойбічний світ, а геофізики вважають, що в її околицях пролягла найпотужніша геопатогенна зона Києва. А ще місцем, де потрібно загадати бажання, яке неодмінно здійсниться.

Адреса: Лисогірський узвіз (станція метро «Видубичі», між проспектом Науки, Наддніпрянським шосе та Теличкою).

Андріївська гора 

Андріївська гора на південному сході межує з Михайлівською горою, на північному сході − зі Старокиївською і Замковою (Фролівською) горами. На цій горі стоїть знаменита Андріївська церква. Її ім’я пов’язують з Андрієм Первозванним, який, за легендою, в 1 столітті нашої ери пророкував виникнення великого міста, встановивши на горі хрест.

У дохристиянські часи тут було одне з міських капищ Перуна з язичницьким святилищем і кам’яним жертовником. З приходом у місто нової віри гора зберегла своє сакральне значення: з 11 століття на ній розташовувалися монастир, потім церкви, Аптекарський сад. А в 1749—1753 роках тут звели Андріївську церкву, якою можна помилуватися і в наші дні. Зараз на верхівці пагорба біля храму упорядкували чудовий оглядовий майданчик. 

Як дістатися: пішки від станцій метро «Контрактова Площа» чи «Поштова площа», або фунікулером піднятися до Михайлівської площі, після цього пройтися вулицею Десятинною. Від станції метро «Золоті ворота» пішки вулицею Володимирською до самого Андріївського узвозу.