На вертикальній композиції мозаїки «Українська пісня» (1967 р., автори – Степан Кириченко, Надія Клейн), зображено три постаті: жіноча фігура в танці, бандурист та гуцул-сопілкар. З обох боків твір орнаментовано трьома квітами на основі народного розпису. Сюжет може трактуватись як розкриття двох начал в українській пісні: першого – епічного, другого – романтично-ліричного.
Мозаїчне панно «Українська пісня» – щойновиявлений об’єкт  культурної спадщини (монументальне мистецтво). Зазнало значних втрат матеріалів. У 2019 р. художники Михайло Кириченко та Федір Григоров реконструювали втрачений фрагмент – голову жінки та її праву долоню, але монтажні роботи не відбулися через відсутність фінансування.
Текст і фото Т. Мячкової.