Русанівка довгий час залишалася малопридатною для забудови через часті повені. Генеральний план розвитку Лівобережжя 1935 року передбачав використання цієї території для промислових причалів і зимової стоянки суден.

Тільки на початку 1960-х років, із впровадженням методу гідронамиву піску, стало можливим підняття рівня ґрунту до незатоплюваних позначок. У 1961 році розпочалися роботи зі створення на Русанівці сучасного житлового масиву.

Для цього місцевість відділили від берега Дніпра штучним каналом завдовжки 3,5 км, глибиною 2 - 4 м і шириною до 50 м. Пісок, намиваний з дна ріки, підняв рівень ґрунту на 3-5 метрів, захистивши його від затоплення. Було збудовано три автомобільні та два пішохідні мости, що з’єднують острів із материком.

Подейкують, що після візиту до Італії в уряду виникла ідея створити «київську Венецію». Спочатку планувалося поділити Русанівку на три острови з каналами між ними, але від цієї ідеї відмовилися. Натомість облаштували мальовничі бульвари, які ми знаємо як Русанівський та бульвар Ігоря Шамо.

Але навіть у своєму сучасному вигляді Русанівка заслужено отримала назву «Київська Венеція».