Воскресенська слобідка, розташована між Десенкою та сучасним Воскресенським бульваром, бере свій початок з XVI століття. Відомо, що ці землі, названі «Євставфіївською землею», належали кошовому отаману Запорізького козацтва Остапу (Євстафію) Дашкевичу. Дашкевич — один із перших українських козацьких отаманів XVI століття, князь з роду Глинських, нащадків Рюрика та Мамая. Його вважають одним із засновників Війська Запорізького.

За заповітом Дашкевича, землі перейшли у власність Воскресенської церкви на Подолі, збудованої коштом отамана. Саме від назви цієї церкви походить назва Воскресенської слобідки.

У 1934 році Воскресенська слобідка була включена до складу Києва, а вже в 1970-х роках почалося її планове знесення для будівництва житлових масивів. У 1970-1980-х роках слобідка майже повністю зникла, поступившись місцем Райдужному та Воскресенському масивам. Архаїчна приватна забудова старої Воскресенки збереглася лише на південь від озера Радунка, уздовж вулиці Марка Черемшини.