Місця
Ви можете одразу розпочати свою віртуальну подорож або ознайомитися з додатковою інформацією про подію.
Обрано фільтрів: 11
Очистити фільтр
Місця
0
0
Хрещатик. Спортивний

Хрещатик. Головна вулиця Києва – Хрещатик – є однією з найкоротших центральних вулиць Європи, її довжина складає лише 1,3 км. Історія Хрещатика починається в XIX столітті, коли на місці лісистої місцевості, відомої як Хрещатий яр, почали зводити перші будівлі, що й дало назву вулиці. На початку ХХ століття тут з'явилися перший київський театр, найвищий на той час будинок – хмарочос Гінзбурга (1912 рік) – та другий у Європі електричний трамвай. 

 Після Другої світової війни, в 1945-1950-х роках, Хрещатик отримав свій сучасний вигляд завдяки реконструкції під керівництвом архітектора Олексія Власова. Вулиця стала символом архітектурного стилю сталінського ампіру, зокрема завдяки таким знаковим будівлям, як Центральний універмаг (ЦУМ), будинок Київської міської адміністрації (КМДА) та «Пасаж» – комплекс будівель, що створюють унікальну торгову зону. 

 На Хрещатику розташовано багато визначних об’єктів, серед яких Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», споруджений на місці, де раніше знаходився перший київський театр(1806 р) , а після його знесення, відомий готель «Європа»(1858 р.). Також тут можна побачити будівлю Українського Незалежного Інформаційного Агентства Новин (УНІАН) та так звану «Будівлю з зіркою». Це 15-поверхова споруда в стилі ампір, яка до 1981 року вважалася найвищою в місті. 

 Особливого шарму вулиці надає бульвар каштанів, що став символом Києва. Тут розміщено численні фонтани, затишні кав’ярні й ресторани, а також місця для відпочинку. Хрещатик є місцем проведення парадів, фестивалів, ярмарок, концертів і різних заходів під відкритим небом. Вулиця оспівана у піснях і стала невід’ємною частиною культурного життя столиці. 

Місця
0
0
Вулиця Верхній Вал

Сьогодні вулиці Верхній і Нижній Вал утворюють важливу транспортну артерію, що сполучає Набережно-Хрещатицьку вулицю з Глибочицькою та Воздвиженкою. А до великої пожежі 1811 року на їхньому місці були земляні вали, які ділили місцевість на Подільську і Плоську. Між валами текла річка Глибо́чиця, що наразі захована в підземний колектор.

 

Унікальність вулиць Верхній Вал і Нижній Вал, які мають бульварну алею посередині, полягає в тому, що парна й непарна сторони мають різні назви. Більшість споруд була зведена в першій половині XIX — на початку XX століття. Переважно це були житлові будинки з торговими приміщеннями на перших поверхах. Найвідомішою спорудою вулиці є один із найстаріших ринків столиці, відомих ще з часів Київської Русі — Житній ринок, нову криту будівлю якого відкрили в 1980 році.

Місця
0
0
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років

Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років розташований на Михайлівській площі поруч із Михайлівським Золотоверхим монастирем. Це один із перших меморіалів у Києві, присвячений пам’яті про ці трагічні події в історії українського народу.

Відкритий 12 вересня 1993 року, у шістдесяті роковини трагедії, він став важливою складовою вшанування пам'яті жертв Великого Голоду.. Тоді влада силоміць відібрала у сільських жителів увесь зібраний урожай, що призвело до загибелі мільйонів.

Стела з сірого граніту, що стоїть на невисокому постаменті, втілює хрест і матір-берегиню, уособлення українського духу, з руками опущеними від розпачу. Дитина в центрі композиції, з розведеними руками, нагадує про мільйони ненароджених українських дітей, які стали жертвами жорстоких ідеологій, насильства і репресій.

До підніжжя пам’ятника насипано землю, привезену з усіх куточків України. Щороку у четверту суботу листопада, в День пам’яті жертв голодомору, кияни приходять сюди зі свічками і квітами, вшановуючи пам’ять загиблих співвітчизників

Місця
0
0
Михайлівський собор

Сучасний собор і монастир, присвячені Архангелу Михаїлу, розташовані на місці стародавнього храму, зведеного на початку XII століття. Літописи згадують, що князь Святополк-Михайло Ізяславич заклав цю церкву 11 липня 1108 року. Завдяки своїй золотій бані, храм отримав назву «Золотоверхий».

Михайлівський Золотоверхий собор був важливою родинною усипальницею князів і одним з найбільших монастирів Київської Русі. Головною святинею монастиря були мощі святої великомучениці Варвари. Собор мав особливе значення для киян, адже він був присвячений небесному покровителю міста.

У 1930-х роках, коли столицю перенесли з Харкова до Києва, більшу частину монастиря знищили для будівництва урядового кварталу. Через початок війни реалізувати плани вдалося лише частково, зокрема було зведено будівлю Міністерства закордонних справ.

У 1997-1998 роках Михайлівський Золотоверхий собор і монастир відновили. Сучасна будівля включає відновлену дзвіницю в стилі бароко і оригінальні фрески XII століття. На дзвіниці встановлено годинник - куранти і музичний інструмент - карильйон, який виконує складні мелодії. Це місце стало важливим культурним і релігійним центром Києва.

Місця
0
0
Андріївська церква. Спортивний

Андріївська церква — це пам’ятка архітектури та монументального живопису XVIII століття світового значення. Вона розташована на Андріївській горі над відомим Андріївським узвозом. Церква була збудована у 1747–1762 роках у стилі бароко на честь Святого апостола Андрія Первозванного. Це одна з двох робіт видатного архітектора Бартоломео Растреллі, створених у Києві.

Особливість Андріївської церкви — це її розміщення на двоповерховому стилобаті, багате оздоблення, компактні розміри, а також відсутність дзвонів і хорів. Це єдина у світі церква з повністю збереженим інтер’єром, створеним за проєктом Растреллі.

Церква також відома тим, що саме на її сходах знімали сцени з культового фільму «За двома зайцями», тому поряд встановлено пам'ятник Проні Прокопівні та Свириду Голохвастову.

Майданчик навколо храму пропонує один із найкращих краєвидів на столицю. Подейкують, що в гарну погоду з цього місця можна побачити навіть обриси Чернігова. Щоб знайти найкраще місце для огляду, достатньо обійти храм по балюстраді— і перед вами відкриється неймовіний краєвид на історичний Поділ та величний Дніпро.

Місця
0
0
Алея художників. Спортивний

Алея художників у Києві з'єднує Андріївський узвіз і Володимирську гірку, проходячи від верхньої станції фунікулера уздовж пагорба, на якому побудована Андріївська церква. Це місце вже встигли назвати «київським Монмартром» (пагорб і найвища точка Парижу. Наприкінці XIX століття тут жили і творили Ренуар, Ван Гог, Аполлінер, а трохи пізніше - Пікассо, Модільяні та інші. Тут проходили зустрічі творчих особистостей паризької богеми). З 1984 року святкування дня Києва тісно пов'язано з Андріївським узвозом, на якому був проведений вернісаж - виставка і продаж картин. З того часу це місце стало центром свята і творчим центром міста - місцем зустрічі та спілкування художників, поетів і взагалі творчої інтелігенції. Тут усі художники з Києва та всієї України можуть презентувати й продавати свої картини на місцях, що обладнані навісами, вертикальними гратами для кріплення картин і невеликими сидіннями. Металеві ящики, стилізовані під лави, призначені для зберігання товару. Оновлену алею художників урочисто відкрили 1 червня 2019 року. Активна її реконструкція тривала з початку року. За цей час замінили освітлення, обладнали дерев'яне мощення, камери спостереження та зону wi-fi, зробили перильні огорожі з підсвічуванням, такі ж як на сходах, що ведуть з Пейзажної алеї, упорядкували територію.

Місця
0
0
Фунікулер. Спортивний

Це унікальна транспортна система Києва, що з 1905 року з'єднує Верхнє місто з Подолом. Розташований у північній частині парку «Володимирська гірка», київський фунікулер спочатку називався Михайлівським електричним канатним підйомом. Це рейковий транспорт, що рухається зі швидкістю 2 м/с, має два вагони, кожен з яких вміщує близько 70 пасажирів.
Фунікулер значно полегшив пересування, адже долати круті схили містянам було досить складно.Це другий фунікулер в Україні після одеського. Його маршрут має довжину 222 метри, хоча спочатку, до 1928 року, він був коротшим і доходив лише до Боричевого Току. До 30-х років фунікулер входив до трамвайної мережі Києва і мав свій номер - 9, з’єднуючи трамвайні маршрути Подолу та Верхнього міста.
Навіть під час Другої світової війни фунікулер не припиняв роботу. У 1984 році була проведена повна реконструкція: з'явилися нові вестибюлі, прикрашені вітражами українських художників. Сьогодні київський фунікулер є пам’яткою архітектури та одним із найбезпечніших видів транспорту в столиці. За більш ніж 100 років роботи сталася лише одна аварія і, на щастя, без постраждалих.

 

Місця
0
0
Пам’ятник князю Володимиру

Пам'ятник князю Володимиру — найстаріший скульптурний монумент Києва, збудований у 1853 році. Він розташований на нижній терасі Володимирської гірки і є архітектурною домінантою правобережних круч Дніпра.

Композиція пам'ятника включає 16-метровий п’єдестал у формі восьмикутної каплиці візантійського стилю. На ньому стоїть бронзова статуя князя Володимира заввишки 4,4 метра. У правій руці він тримає великий хрест, символ хрещення Русі, а в лівій — великокнязівську шапку.

Цей пам'ятник став одним із небагатьох, збудованих до 1917 року, які збереглися в радянські часи. У 1953—1954 роках, до його 100-річного ювілею, була проведена реставрація. Пам'ятник давно став символом Києва, а в 1988 році, до 1000-ліття Хрещення Русі, був зображений на ювілейній монеті.

Сьогодні пам'ятник є важливим місцем для паломництва та проведення церковних свят.

Місця
0
0
Володимирська гірка

Парк «Володимирська гірка», розташований у центрі Києва на території історичної Михайлівської гірки, займає площу 10,6 га. Колись ця місцевість належала Михайлівському монастирю, де монахи вирощували виноград. Сучасна назва з’явилася в середині XIX століття, коли тут було створено новий парк і встановлено пам’ятник князю Володимиру Великому.
У 2019 році, після реконструкції, Володимирська гірка була з’єднана з Європейською площею новим велосипедно-пішохідним мостом. На території парку збереглася Кокорівська альтанка 1898 року, було встановлено пам’ятник Данте Аліг'єрі та фонтан зі скульптурою Архистратига Михаїла.
Сьогодні парк пропонує безліч нових зон для відпочинку з чудовими краєвидами міста. Це затишне місце для романтичних прогулянок і насолоди світанками, яке особливо популярне серед випускників після святкування закінчення навчання.

 

Місця
0
0
Скляний міст

Пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз, завдовжки 216 метрів і завширшки від 6 до 14 метрів, відомий також як Скляний міст, вже став справжньою легендою Києва. Ця локація користується великою популярністю серед туристів та мешканців столиці.

Ідеї з'єднати Хрещатий парк і Володимирську гірку обговорювалися ще в середині ХХ століття, але втілити їх у життя вдалося лише в 2017 році. Міст було зведено з ініціативи Віталія Кличка, який урочисто відкрив його у травні 2019 року до Дня Києва. Саме тому, міст часто називають «міст Кличка».

Свою назву «Скляний» міст отримав завдяки унікальним скляним елементам у конструкції. Особливе освітлення, оглядові майданчики зі скляними вставками під ногами та панорамні краєвиди на Дніпро, Поділ, Європейську площу і Лівий берег роблять цей міст одним із найулюбленіших місць для фотосесій.

Міст забезпечує зручний шлях для пішоходів і велосипедистів між Михайлівською площею та Хрещатим парком. Він також є чудовим місцем для зустрічі світанків у Києві.

Місця
0
0
Арка Свободи українського народу. Спортивний.

Монумент, що розташований на площі в Хрещатому парку, до травня 2022 року був відомий, як Арка Дружби народів. Його відкрили в листопаді 1981 року на честь 1500-ї річниці заснування Києва. Під 35-метровою аркою з титанового сплаву знаходилась скульптурна композиція, присвячена подіям Переяславської Ради 1654 року.

Цікаво, що на місці монумента раніше знаходились інші архітектурні пам'ятки. У ХХ столітті тут був бювет мінеральних вод, потім літній театр зі статуєю Аполлона, а з 30-х до 70-х років стояв відомий фонтан «Слон». Цей фонтан став символом міста, з його хобота виривався шестиметровий струмінь води, що створював вражаючий ефект. Незважаючи на бомбардування під час Другої світової війни, фонтан вцілів і став символом відродження Києва.

У 50-х роках територія навколо фонтану була популярним місцем для відпочинку, особливо серед молоді, завдяки танцмайданчику, який тут знаходився. Фонтан неодноразово з'являвся на поштових листівках і в кінострічках.

Зараз площа перед монументом Арки Свободи має форму амфітеатру і слугує місцем проведення культурних заходів, таких як концерти, фестивалі, ярмарки та виставки. За монументом є оглядовий майданчик із захоплюючим видом на Дніпро та лівий берег Києва.