Сучасний собор і монастир, присвячені Архангелу Михаїлу, розташовані на місці стародавнього храму, зведеного на початку XII століття. Літописи згадують, що князь Святополк-Михайло Ізяславич заклав цю церкву 11 липня 1108 року. Завдяки своїй золотій бані, храм отримав назву «Золотоверхий».

Михайлівський Золотоверхий собор був важливою родинною усипальницею князів і одним з найбільших монастирів Київської Русі. Головною святинею монастиря були мощі святої великомучениці Варвари. Собор мав особливе значення для киян, адже він був присвячений небесному покровителю міста.

У 1930-х роках, коли столицю перенесли з Харкова до Києва, більшу частину монастиря знищили для будівництва урядового кварталу. Через початок війни реалізувати плани вдалося лише частково, зокрема було зведено будівлю Міністерства закордонних справ.

У 1997-1998 роках Михайлівський Золотоверхий собор і монастир відновили. Сучасна будівля включає відновлену дзвіницю в стилі бароко і оригінальні фрески XII століття. На дзвіниці встановлено годинник - куранти і музичний інструмент - карильйон, який виконує складні мелодії. Це місце стало важливим культурним і релігійним центром Києва.