Театр опери та балету (нині – Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка) стоїть на місці знищеного пожежею 1896 року Міського театру, і є головним композиційним акцентом Театральної пл. Споруда у стилі неоренесансу має цегляні стіни, склепіння (у вестибюлі й фойє) і плоскі залізобетонні перекриття. Для перекриття сцени і зали використано металеві ферми. Парадні сходи – з білого мармуру, решта – гранітні. Архітектурні й скульптурні елементи фасадів виконано зі штучного каменю, покрівля з листової міді.

Площинний геометричний і рослинний декор фасадів поєднується із скульптурними зображеннями муз і крилатих грифонів, встановлених над головним входом. Ренесансні деталі доповнюють металеві козирки над входами, в які майстерно вплетено динамічні рослинні мотиви. Ці мотиви переважають і в інтер'єрах, особливо в оздобленні зали для глядачів, але саме тут вони поєднуються з декоративними елементами бароко — маскаронами, орнаментальними позолоченими вставками рослинного характеру, трирожковими бра. Глядацька зала вміщує 1312 місць, розташованих на п'яти ярусах.

З серпня 1898 р. будівництвом керував міський арх. О. Кривошеєв, наступного року його змінив академік архітектури В. Ніколаєв, його помічником був архітектор О. Вербицький. В оздобленні будинку брав участь відомий скульптор італієць Еліо Сала.