Якщо тобі краще один раз побачити, а ніж сто раз почути, то тоді я залюбки розкажу тобі свої улюблені місця, з яких милуватись моєю красою найкраще.
Якщо тобі краще один раз побачити, а ніж сто раз почути, то я залюбки розкажу тобі про свої улюблені місця, з яких можна милуватись моєю красою. Я гордо ношу його творіння, проте твою увагу хочу звернути на дві дзвіниці, які б не відбулись без його участі. Я гордо ношу його творіння і особливо хочу звернути твою увагу на дві дзвіниці: перша - дзвіниця Успенського Собору в Києво-Печерській Лаврі, а друга- дзвінниця Софії Київської.
Дзвіниця Успенського Собору в Києво-Печерській Лаврі була зведена у 1745 р, а на її побудову витратили приблизно п’ять мільйонів цеглин різної форми та розміру. Висота дзвіниці майже сто метрі, а якщо бути точним, то 96,52м. Це одна з моїх найвищих споруд!
А тепер найцікавіше – на цю дзвіницю можна потрапити і піднявшись на останній ярус,роздивитись стародавній Печерськ та незрівнянний краєвид лівого берегу. Ой, не одне серце стало битись швидше, опинившись над містом, в Лаврській дзвіниці. Перейдемо до найцікавішого! Піднявшись на останній ярус дзвінниці, ти зможеш роздивитись стародавній Печерськ та незрівнянний пейзаж лівого берегу. Ой, не одне серце стало битись швидше, перед цим краєвидом!
Про красу своїх широт, я можу говорити без упину дуже довго, а ти не зволікай – вирушай і побач все сам на власні очі. Про власну красу я можу говорити без упину, тож раджу якнайшвидше побачити все на власні очі.
Дзвіниця Софії Київської була відреконструйована Шеделем 1748 року та зайняла своє почесне місце в ансамблі Софіївського монастиря. Вона дещо нижча за лаврську — 76 метрів, однак те, що ти побачиш із її ярусів, вразить тебе в саме серце: краса Софіївської площі, Михайлівського Золотоверхого монастиря та площі біля нього, а також блакить мого, київського неба! А ще на другому ярусі Софія Київська підготувала всім допитливим винагороду — найбільший зі збережених старовинних бронзових дзвонів України. Він має власне ім’я — «Мазепа», вага його становить 13 тонн. Я давно вже не чув його гучного співу, проте впевнений, що він багато може розповісти слухачеві, який здатен дослухатись. Хочеш дізнатися більше про споруди часів Русі — сміливо переходь до розділу «Я — історик».
А якщо є бажання насолоджуватись моїми краєвидами, так би мовити, в динаміці, то ось тобі інший мальовничий маршрут. На вулиці Велика Житомирська, між будинками 38 і 34, побачиш «портал», який перенесе тебе в неймовірне, цікаве місце — на Пейзажну алею. Створили її у 1980-х роках на місці оборонних валів стародавнього Верхнього міста. Все тече, все змінюється — і ось споруди військового призначення перетворилися на місце відпочинку для дорослих і малечі. Я цим тішуся неймовірно! Один із талановитих скульпторів, наш сучасник Костянтин Скритуцький, втілив тут неймовірну атмосферу Алісиного задзеркалля з дивовижними скульптурами.
Прямуючи алеєю, можна роздивлятися не тільки зразки сучасного стріт-арту, а й споглядати красу пагорбів та урочища Гончарі-Кожум’яки. Знаєш казку про Микиту Кожум’яку? Так ось, її події відбувалися саме в цій місцевості.
Мандруємо далі, до Старокиївської гори, з якої й почалася моя історія — історія міста Києва. Тут у далекому Х столітті звели першу кам’яну церкву — Десятинну. А про містичні властивості липи, яка тут росте, ти зможеш дізнатися з розділу «Я — містик».
Дослідивши місцевість, спускайся сходами й опинишся на таємничій Алеї закоханих. Цікаво почути про мої романтичні куточки? Тоді завітай до розділу «Я — романтик».
Пройшовши таємничо-романтичним шляхом, опинишся біля арки — сміливо прямуй крізь неї. І ти на Андріївському узвозі!
Одразу біля арки міститься відомий київський ресторан «За двома зайцями». Цікавить тема гастрономії? Тоді тобі сюди, в розділ «Я — гурман».
Перетнувши узвіз, ти потрапиш на Алею художників. Тут вибагливе око не залишиться байдужим до розмаїття барв, форм, сюжетів і стилів, які пропонують тутешні митці.
Ось так, гуляючи схилами моїх пагорбів, ти побачиш найкращі краєвиди, зможеш зробити безліч прикольних фото і неквапливо дійдеш до мого нового «скляного» пішохідно-велосипедного мосту. Панорама з нього просто неймовірна!
Про красу своїх обширів можу говорити без упину дуже довго, але ти не зволікай — вирушай і побач усе сам на власні очі. Упевнений, що ти знайдеш для себе улюблений куточок, із якого краєвид буде найкращим.
До зустрічі. Твій Київ.
