Виставка «Miras. Спадщина»

У понеділок, 31 жовтня у Скарбниці Національного музею історії України відкриється виставка про культуру Криму «MIRAS. Спадщина»

Що ми знаємо про культуру кримських татар – корінного народу України? Що означають символи традиційного орнаменту орьнек? Як кримські татари вбиралися та проводили дозвілля 200 років тому? Які з давніх традицій збережені донині? Які сенси об’єднують кримських татар та українців?

Кримські татари – корінний народ України, чиє походження та історична доля нерозривно пов’язані із Кримом і Північним Причорномор’ям. Традиційна культура цієї спільноти століттями поєднувала в собі окремі риси різних цивілізацій: середземноморської, близькосхідної, центральноазійської. Але на своєму шляху вона не стала уламком чи периферією жодної з них, вибудувала власну ідентичність та самобутність в унікальному етнічному мереживі Криму.

Виставка «MIRAS. Спадщина» є спільним проєктом із ГО «Алєм», яка опікується захистом і популяризацією кримськотатарської нематеріальної культурної спадщини. Мета виставки – показати культуру кримських татар як живе явище з безперервними традиціями, які досі впливають на цінності суспільства, є частиною повсякдення, політичної культури та взаємин із навколишнім світом і людьми.

На виставці «MIRAS. Спадщина» вперше комплексно представлено найбільшу на материковій частині України колекцію предметів кримськотатарського ювелірного мистецтва й побуту XIХ – початку XX століть. Зокрема, тут можна побачити срібні к’ушаки (жіночі пояси) та топеліки (навершя жіночих головних уборів), які вражають витонченістю роботи в техніці кримськотатарської філіграні (ХІХ – початок ХХ століття, колекція Скарбниці). Також демонструються срібні футляри для Корану та чоловічі амулети, посуд для кавування, традиційний одяг кримських татар, зразки вишивки золотом.

Відвідувачі зможуть ознайомитися зі звичаями, мистецтвом, релігійними та світоглядними традиціями корінного народу Криму завдяки багатим орнаментальним композиціям. Майстри декоративного мистецтва створювали їх не лише як елемент інтер’єру, а й вкладали у свої роботи глибокі сенси, близькі й українцям, а саме: прагнення благополуччя, міцної родини, безпеки й захисту, поваги до старших, здоров’я, зв’язку з природою та батьківщиною.

У другому залі виставки представлено Крим очима іншого – на літографіях із однойменного альбому Фрідріха Гросса. Цей митець, нащадок німецького колоніста, показав традиційний світ кримських татар першої половини ХІХ століття, коли була жива спадщина ханських часів. Чимало із зображених Фрідріхом Гроссом пам’яток були знищені у процесі російської колонізації.