вулиця Богдана Хмельницького, 7
Поділитися маршрутом
Музей історії міста Києва

Музей історії міста Києва заснований 14 листопада 1978 року і відкритий у 1979 році. Він представляє різноманітні історичні, мистецькі, освітні проекти та різні аспекти історії, літератури, науки, мистецтва, суспільно-політичного життя міста. З 06 червня 2012 року музей розташований біля станції метро “Театральна” за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7, де відновив свою виставкову діяльність і нині функціонує як Музейно-виставковий центр.

Події на цій локації

Подія
0
0
Виставка «Різдвяний політ Щедрика»

Музей історії міста Києва та Інститут Леонтовича представляють виставку «Різдвяний політ Щедрика», що розповідає про шлях української мелодії до статусу світового різдвяного символу. Проєкт відкриває маловідомі сторінки історії Леонтовича, Кошиця та Української Республіканської Капели, завдяки якій твір уперше зазвучав у Carnegie Hall. Експозиція вибудувана як подорож крізь шість тематичних просторів – від давніх обрядових мотивів до формування Carol of the Bells.

Сьогодні, коли культурна ідентичність України має особливе значення, виставка нагадує про силу нашого голосу у світі.

У святковому просторі проєкту «Щедрик» продовжує свій культурний політ крізь час. Графік роботи виставки: Ср.-Нд.: 11:00-19:00, Пн-Вт.: вихідні. Каса працює до 18:30 Вартість квитків: 200/100 (повний/пільговий) Місце: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7

Подія
0
0
Історичний виставковий проєкт«Київський оберіг»

Музей історії міста Києва презентує історичний виставковий проєкт«Київський оберіг», що розкриває тему сакральних уявлень, які з давніх часів формували духовний світ людини. Віра у надприродні сили, у здатність певних предметів і символів захищати, оберігати та надавати сили супроводжує людство від найдавніших культур до сучасності.
 
У центрі експозиції – феномен оберегу, щопроходить крізь усі етапи історії: від особистихамулетів до державних символів. Виставковий простір побудована на трьох рівнях охороннихпрактик – індивідуальному, побутовому та суспільно-презентаційному.
 
Особливе місце на виставці займає тема оберегу в найтемніший і найтрагічніший для країни період – під час війни. Тут представлені особисті речі українських військових, що захищали та вселяли в них віру у найтяжчі хвилини на фронті. Також у партнерстві з Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова демонструються особисті обереги та відеоісторії українців, які пережили окупацію, втратили домівки та змушені були поспіхом тікати від небезпеки військових дій. 

Кураторська група проєкту: Марія Тимошенко, Мар’яна Гунь, Андрій Лопушинський, Аліна Сушко.

Партнери: Національний заповідник «СофіяКиївська», Національний музей історії України у Другій світовій війні, Національний центр народноїкультури «Музей Івана Гончара», Національний університет оборони України, Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, Музей іграшки, Храм Святителя Миколая на Татарці (ПЦУ), 112 Бригада ТРО, Інститут археології НАН України та DARI jewelry.
 
Графік роботи виставки: Ср.-Нд.: 12:00-19:00, каса працює до 18:30
Вартість квитків: 160/80 грн (повний/пільговий) Місце: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 3 поверх

Подія
0
0
Виставковий проєкт - Київ через об’єктив. З історії міської фотографії. 1850-1930 роки

Музей історії міста Києва презентує історичний виставковий проєкт «Київ через об’єктив. З історії міської фотографії. 1850-1930 роки», що присвячений зародженню та стрімкому розвитку фотографії у Києві. Світлини, представлені на виставці, це – передусім інформативний візуальний переказ життя киян кінця ХІХ –  30-х років ХХ століття.
 
Саме поняття міська фотографія включає в себе три  важливі типи фотографії: архітектурна фотографія, що переважно зосереджена на історичних пам’ятках; зображення індустріальних об’єктів, що підкреслюють статус міста як промислового організму; зображення міста як середовища проживання – жанрові сцени, замальовки та вулична фотографія. Усе це – подача міста  як соціальної території та соціального організму. Усі ці три типи  фотографії представлені на виставці. 

Також демонструються різні моделі фотоапаратів початку ХХ століття і 1920-30-х років виробництва Західної Європи, а також вітчизняного виробництва. Серед різноманіття фотоапаратів займає особливе місце й фотоапарат, яким користувався відомий художник Фотій Красицький. Для багатьох відвідувачів буде справжнім відкриттям, що внучатий  племінник Тараса Шевченка Фотій Красицький захоплювався фотографією та знімав чудові краєвиди  Києва. Також у просторі виставки облаштований фрагмент типового інтер’єру київського фотосалону кінця ХІХ – початку ХХ століття.
 
Куратори: Ольга Друг, Тетяна Старостенко, ЛеонідХалімський
 
Партнери проєкту: Національний художній музей України, Національний музей декоративного мистецтва України, Національний музей «Київськакартинна галерея», Центральний державнийархів-музей літератури і мистецтва України, ФедірЗернецький, Микола Карапота, Олена Насирова, Павло Третяков
 
У проєкті використані матеріали з родиннихархівів Березовських, Біляшівських, Понамарчуків, Прахових
 
Графік роботи: середа-неділя 12:00-19:00, каса працює до 18:30
Вартість квитків: 160/80 грн (повний/пільговий) Місце: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 3 поверх

Подія
0
0
Поле Пам’яті. Час Відновлення: у Києві стартує Третє Українське Бієнале Цифрового та Медіа Мистецтва

З 1 по 12 жовтня в музеї історії міста Києва відбувається Третє Українське Бієнале Цифрового та Медіа Мистецтва - UBiennale 2025 «Поле Пам’яті. Час Відновлення». Упродовж дванадцяти днів глядачі зможуть відвідати експозицію, де сучасне мистецтво зустрічається з технологіями AR/VR/AI, та взяти участь у професійній програмі, воркшопах і спеціальних подіях. Програма дуже різноманітна та буде цікава і дорослим, і дітям. Вхід вільний завдяки підтримці Українського культурного фонду.

UBiennale: «Поле Пам’яті. Час Відновлення» - простір мистецької рефлексії, де сучасне мистецтво та нові технології - доповнена реальність, віртуальна реальність та штучний інтелект працюють із темами пам’яті та відродження, взаємодії людини й природи, боротьби за право бути й творити майбутнє.

Цьогоріч у програмі понад 20 робіт з 15 країн, що поєднують відео й саунд арт, AR/VR/MR, генеративні й дата проєкти, інтерактивні та кінетичні інсталяції, перформативні практики. Окрема ексклюзивна міжнародна секція представить мистецтво з Іспанії, Португалії та Польщі.

Вперше українська аудиторія побачить VR-роботу з Австрії, презентовану цього року на Венеційській бієнале, локалізовану українською мовою. Також до програми входить VR/імерсивний проєкт із Литви натхненний мистецтвом і музикою видатного художника Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса - поетична подорож-медитація про творчість і людське дорослішання. 

На відвідувачів чекає багато українських прем’єр - інсталяції, відео- та аудіоарт, біо арт, роботи з VR-шоломами, AR-проєкти та унікальні технологічні костюми, які можна приміряти через власний смартфон і навіть через TikTok-маски; серед учасників з України - Вероніка Чередніченко, Сергій Петлюк, Олена Гром із проєктом «Мавки. Камуфляж», успішно презентованим за кордоном, Олег Харч із проєктом про Ілона Маска та Чорнобиль, Дмитро Грешко з відеоінсталяцією на матеріалах фільму «Дівія», показаного на МКФ у Карлових Варах, Юлія Овчарук із віртуальними костюмами тощо. 

Паралельно відбудеться професійна дводенна програма з участю українських та міжнародних кураторів, митців, дослідників і інженерів нових медіа: відкриті лекції, дискусії, воркшопи, нетворкінг. Заплановано онлайн-виступ перформерів із Канади з можливістю перегляду у VR, презентуючи музику, створену «грибами» за допомогою нових технологій.

Коли: 1–12 жовтня, 12:00-19:00 (Ср-Нд), вихідні Пн-Вт

Де: Музеї історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Вхід вільний.

Подія
0
0
Панельна дискусія “Фіксація пам’яті – кодування історії у просторі та предметах”

Коли: 24 листопада о 15:00 

Де: Музей історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 3-й поверх, м. Київ

Дискусія розгорнеться навколо викликів щодо пам’ятання “складної” історії, її інтерпретації в музеях і конструювання наративу як політики пам’яті. Учасники дискусії обговорять й особливості музеєфікації травматичних подій в контексті новітньої історії – від Голодомору, розстрілів у Бабиному Яру до Революції Гідності та російсько-української війни. 

Диспутанти: 

  • Леся Гасиджак, етнолог, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду;
  • Йосиф Зісельс, громадський діяч та дисидент, виконавчий співпрезидент Ваад України, співпрезидент Міжнародного меморіального благодійного фонду “Бабин Яр”;
  • Ігор Пошивайло, к.і.н., генеральний директор Національного музею Революції Гідності, громадський діяч;
  • Василь Павлов, військовий історик, голова ГО “Центр мілітарної історії”, як експерт працював з Українським інститутом національної пам’яті, Міністерством у справах ветеранів, Міністерством оборони України.
Подія
0
0
«ПРОТЕСТ/АРХІТЕКТУРА.БАРИКАДИ І НАМЕТИ: СВІТ І УКРАЇНА»

Національний музей Революції Гідності разом із Німецьким архітектурним музеєм у Франкфурті, за підтримки Goethe-Institut та у партнерстві з Музеєм історії міста Києва презентує виставку «Протест/архітектура. Барикади і намети: світ і Україна». Виставка приурочена до річниць українських Майданів – 20 річниці Помаранчевої революції та 11 річниці Революції Гідності.

На виставці автори проєкту проаналізували та порівняли між собою різні архітектурні протестні прояви – барикади революції 1848 року в Західній Європі та територію протесту Майдану 2013–2014 років у Києві, наметові містечка під час Арабської весни, світлові лазерні проекції демонстрантів у Гонконзі 2019 року та ін. Крихітні будиночки на деревах, великі накриття, круглі хатинки, намети, вежі, блокпости, схожі на фортеці барикади – все це різноманітна за своїми функціями та формою архітектура, породжена протестами.

 «Для нас велика честь бути запрошеними з цією виставкою до Києва нашими партнерами з Музею Майдану. З усіх тринадцяти протестних рухів у світі, які ми детально дослідили, Революція гідності мала найдраматичніші наслідки. З одного боку, це був чіткий вибір європейського шляху до демократії, з іншого – ці події  стали початком російського вторгнення, що мало на меті зруйнувати досягнення Майдану. Немає кращого місця, ніж Київ, для цієї виставки, яка багато в чому засвідчує, що історію, зрештою, пишуть не переможці, а мужні та нескорені борці» , – наголосив Олівер Елсер, куратор, Німецький музей архітектури (м. Франкфурт).

 Виставковий проєкт було створено у 2023 році німецьким архітектурним музеєм у Франкфурті, щоб дослідити, як архітектурні форми, що поставали у місцях тривалих протестів, допомагають протестувальникам досягати своїх цілей. Український формат виставки покаже специфіку наших найбільших протестів, продемонструвавши становлення структури та архітектури українських Майданів на тлі світових процесів.

«Наші Майдани стали унікальними подіями світової історії, відобразивши особливу культуру протестів, що виникла на досвіді низки революцій насамперед у Європі. Практики тривалого мирного протесту передбачають облаштування фізичного простору з різною метою: захисних, організаційних, побутових, комунікаційних чи координаційних потреб. Особливим протестний простір робить також й культурно-історичне середовище. Тож вдячні нашим колегам з Франкфурта за можливість привезти в Україну після Німеччини, Швейцарії й Австрії, цей ретельно досліджений феномен архітектури протестів та поглянути на нашу боротьбу за свободу у глобальному контексті», – розповів Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

В експозиції команда Музею Майдану покаже, як протестувальники взаємодіяли з міським простором столиці України та яким був взаємозв’язок форматів самоорганізації та структури протестів на початку ХХІ століття. Адже досвід Помаранчевої революції 2004 року дав змогу оперативно та структуровано розгорнути протест Євромайдану у 2013, наслідуючи просторові й організаційні рішення та практичні навички. У свою чергу, Помаранчева революція спиралася на успішний досвід Революції на граніті 1990 року.

«Київ, як політичний та культурний центр України, завжди був містом початку змінотворчихподій у країні, осередком спротиву, сили та згуртування українців навколо спільної ідеї. Помаранчева революція і Революція гідності – події, що стали знаковими в історії України та змінили свідомість багатьох наших співвітчизників, теж починалися тут, у середмісті столиці, тому цілком обґрунтовано та символічно було представити виставку саме в Музеї історії міста Києва», – поділилася Діана Попова, генеральна директорка Музею історії міста Києва.

Організатори: Німецький архітектурний музей (м. Франкфурт), Національний музей Революції Гідності, Музей історії міста Києва. Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

 Ознайомитися з виставкою можна із 25 жовтня згідно графіку роботи Музею.

Ср.-Нд.: 12:00-19:00, Пн-Вт.: вихідні

Вартість: 160/80 грн (повний/пільговий)

Адреса: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7

Відгуки

Залишити відгук
Поки що тут пусто
Тут зʼявлятимуться додані вами матеріали